2013-10-30АУДІЄНЦІЯ

Допомагаймо одні одним у захоплюючій пригоді, якою є віра

На загальній аудієнції з Папою Франциском 30 жовтня 2013 року

«Сьогодні хочу говорити про одну прекрасну дійсність нашої віри, тобто, про сопричастя святих», – цими словами Папа Франциск розпочав одну з останніх катехиз з нагоди загальної аудієнції, приурочених Рокові віри, який добігає до завершення. Чергова зустріч, що знову зібрала на площі Святого Петра у Ватикані коло 100 тисяч вірних, відбулася у середу, 30 жовтня 2013 року.

Насамперед, Папа пригадав, що поняття «сопричастя святих» у Катехизмі Католицької Церкви стосується двох дійсностей: сопричастя у святих речах та сопричастя між святими особами. За його словами, другий аспект, якому присвячена ця катехиза, є «однією з найбільш утішаючих істин нашої віри, оскільки пригадує нам, що ми не самі, що існує спільність життя між усіма тими, які належать до Христа». Йдеться про сопричастя, «яке народжується з віри», адже між першими християнами навіть термін «святий» вживався для окреслення віруючих, тобто тих, які «вірують в Господа Ісуса та приєднані до Нього в Церкві через Хрищення».

Святіший Отець звернув увагу на те, що євангелист Іван розповідає, що перед Своїми страстями Ісус молився Отцеві за сопричастя між учнями, кажучи: «Щоб всі вони були одно. Як Ти, Отче, в мені, а я – в Тобі, так нехай і вони будуть у нас». «Церква, – пояснив Папа, – у своїй найглибшій правді є сопричастям з Богом, родинною близькістю з Богом, спільністю любові з Христом і з Отцем у Святому Дусі, яка поширюється у братньому сопричасті». Саме ці взаємини між Ісусом та Небесним Отцем є основою єдності між нами, запорукою того, що можемо стати «одним серцем і однією душею».

Але існує також, так би мовити, зворотній напрямок: досвід братерського сопричастя веде мене до єдності з Богом. «Бути єдиними між собою веде нас до того, що єднаємося з Богом», – пояснив Святіший Отець, наголошуючи на тому, що «наша віра потребує підтримки інших людей, особливо у важкі хвилини». «О, як це прекрасно, – сказав Папа, – підтримувати одні одних у цій захоплюючій пригоді, якою є віра. Кажу це, – підкреслив він, – тому що тенденція замикатися у приватному вплинула також і на релігійне середовище, настільки, що іноді коштує чималих зусиль попросити духовної допомоги в тих, які поділяють з нами християнський досвід». Адже всі ми, кожен з нас, переживали моменти невпевненості, сумнівів, розгубленості на стежках віри. «Всі ми цього зазнали, навіть я. Всі, тому що це частина шляху віри, частина нашого життя», – наголосив Святіший Отець.

Наступник святого Петра підкреслив, що це не повинно нас дивувати, бо ми є «людськими істотами, позначеними слабкістю та обмеженнями». Але цього не слід боятися, а в хвилини сумнівів «довіряти Божій допомозі» через молитву, а також набратися «сміливості та покори» для того, щоб відкритися іншим, просячи допомоги. Хто так чинив, неодноразово зумів подолати проблему і знову зустріти Бога, адже в цій спільності, за словами Папи, «ми є великою сім’єю, всі ми, де всі її складові допомагають і підтримують одні одних».

На завершення Святіший Отець сказав кілька слів про те, що «сопричастя святих виходить за межі земного життя, виходить за межі смерті та триває назавжди». За його словами, «ця єдність між нами продовжується в іншому житті». Це духовна єдність, яка «народжується з Хрищення і не руйнується смертю». А це завдяки тому, що Христос воскрес, вона призначена осягнути свою повноту у вічному житті. І існує «глибокий і нерозривний зв’язок» між усіма охрищеними, між тими, які ще є паломниками на землі, і тими, хто переступив поріг смерті. І це сопричастя «між небом і землею» особливим чином здійснюється через молитву заступництва.

«Християнин, – підсумував Папа, – повинен бути радісним, сповненим втіхи з приводу того, що має так багато братів і сестер, які разом з нами прямують вперед, також і з допомогою тих братів і сестер, які вже в небі і моляться Ісусові за нас».

Інформація "Радіо Ватикан"