2013-04-10ДО ЮВІЛЕЮ

Святі Кирило і Мефодій – просвітителі слов’ян. Місія 863-2013

Проголошений Святішим Отцем Бенедиктом ХVІ Рік віри, який зараз проживаємо, співпадає з ювілеєм – 1150-річчям початку місії святих Кирила і Мефодія серед слов’ян. Святі Кирило і Мефодій є доволі забутими в нашій історії і в світовій загалом, хоча вони є творцями першої слов'янської азбуки – глаголиці, першими перекладачами богослужбових книг на слов'янську мову. Вони принесли Боже Слово для всіх слов’янських народів, котре було зрозумілим, і принесли культуру, яка була культурою християнською. Адже перекладалися не твори Гомера чи Віргілія, а було перекладене Святе Письмо і літургійні та юридичні книги. Це є свідченням того, що наша культура була суто християнською. І було б добре до цього повернутися.

У нашій єпархії відродження культу святих Кирила і Мефодія відбулося під впливом унійних конгресів у Велеграді на Моравії (перший був у 1907 році), де наш єпископ Петро (Гебей), родом із с. Кальник Мукачівського району, який був великим пропагандистом їхнього культу, прийняв у 1924 році єпископські свячення. Велерад вважаєтся одним із центрів місійної праці святих братів. Владика Петро освятив першу капличку, присвячену святим братам, у 1928 році в Новоселиці Міжгірського району. В 1930 році, разом із адміністратором Пряшівської єпархії в Чехословаччині, Преосвященним (нині Блаженним) владикою Павлом (Гойдичем), ЧСВВ, він освятив храм у Сторожниці Ужгородського району, який тривалий час був єдиним присвяченим Кирилу і Мефодію на Закарпатті. Зараз є ще їхні храми в Мукачеві-Росвигові, Порошкові Перечинського району, Сускові Свалявського району,  Рахові-Новоселиці та в с. Вільхівські Лази Тячівського району.  

Подаємо короткі хронологічні дані з життя святих братів:

± 815 р. – народження Мефодія у місті Солунь (нині Тесалоніки, Греція). Мефодій рано вступив на військову службу. Протягом 10 років керував заселеною слов'янами областю Македонії.

± 827 р. – народження молодшого брата Константина у місті Солунь (нині Тесалоніки, Греція).

843 р. – Константин навчався у Константинополі при дворі візантійського імператора Михаїла. Пізніше віддалився в один із монастирів на чорноморському узбережжі. Деякий час жив самотньо. Потім майже примусово був повернений до Константинополя і призначений викладати філософію.

851 р. – Константин провадить місію між сарацинами – мусульманами в сучасному Іраці.

856 р. – Константин разом зі своїми учнями Климентом, Наумом і Ангеларієм прийшов до монастиря, настоятелем якого був його брат Мефодій. У цьому монастирі довкола Константина і Мефодія склалася спільнота і, можливо, уже там тоді зародилася думка про створення слов'янської азбуки.

860 р. – на Константина була покладена місія показати переваги християнства над юдаїзмом та мусульманством в Хазарії (Крим). Під час цієї місії було віднайдено мощі святого Климента, Папи Римського, який помер на засланні у Криму.
Місія закінчилася восени 861 року. Мефодій після повернення отримав чин настоятеля монастиря Поліхрон на Олімпі.

863 р. – за допомогою брата Мефодія і учнів, Константин склав старослов'янську азбуку – глаголицю – і переклав на слов’янську мову з грецької основні богослужбові книги: вибрані уривки з Євангелія, Псалтиря, Апостольські послання.

863 р. – Константин і Мефодій на запрошення князя Ростислава переселилися до Великої Моравії, щоб проповідувати Євангеліє.
У Моравії Константин і Мефодій продовжували перекладати церковні книги з грецької на слов'янську мову, заснували школу і навчали учнів читанню, письму і богослужінню на слов'янській мові. 2013 року виповнюється 1150 років від цієї події.

866 р. – брати пробули в Моравії понад три роки, а потім вирушили з учнями до Риму, до Папи Римського Миколая І. Серед частини богословів Західної Церкви склалася думка, що хвала Богові може виголошуватися лише на трьох мовах, якими був зроблений напис на Хресті Господньому: єврейській, грецькій і латинській. Тому Константин і Мефодій, які проповідували Євангеліє в Моравії, були ними сприйняті як єретики і викликані до Риму. Дорогою до Риму вони відвідали ще одну слов'янську країну – Панонію, де знаходилося Блатенське князівство (сьогодні Балатон в Угорщині). Тут, у Блатнограді, за дорученням князя Коцела, брати проголошували Євангеліє та декілька десятків учнів готували до прийняття священства. Після того, як Константин передав Папі Римському Адріану II знайдені ним у своїй херсонеській подорожі мощі святого Климента, Папи Римського, той затвердив Богослужіння на слов'янській мові і поклав їх на знак підтвердження в базиліці Санта Марія Маджіоре в Римі. Також дозволив, щоб вони в різних храмах Рима відправили Богослужіння на слов’янській мові.

869 р. – Константин тяжко захворів. На початку лютого 869 року прийняв схиму та нове чернече ім’я Кирил, та через 50 днів (14 лютого) помер. Похований у базиліці Святого Климента у Римі.

869 р. – Мефодій був рукоположений в єпископський сан.

870 р. – Мефодій повернувся до Панонії.

870-873 р. – три роки ув'язнення Мефодія в одному зі швабських монастирів – Райхенау. Дізнавшись про це, Папа Іоанн VIII заборонив німецьким єпископам, які були причетні до його ув’язнення, відправляти Літургію, поки Мефодій не буде звільнений.

874 р. – відновившись у правах архієпископа, Мефодій охрестив чеського князя Борівоя і його дружину Людмилу, які були першими християнськими князями в Чехії.

880 р. – буллою Папи Іоанна VIII «Industriae Tuae» було засновано єпископство в Нітрі (Словаччина) як перше в середній Європі, яке на той час було юридично підлеглим архієпископу Мефодію.

884 р. – в останні роки свого життя святитель Мефодій за допомогою двох учнів-священиків завершив переклад слов'янською мовою всього Старого Завіту, окрім Макавейських книг, а також завершив переклад Номоканона (Правила святих отців) і святоотецьких книг (Патерик).

885 р. – Мефодій тяжко захворів.

6 квітня 885 р. – смерть Мефодія.

Після смерті Мефодія його противникам вдалося домогтися заборони слов'янської писемності в Моравії. Багато учнів було переслідувано, деякі перебралися до старої Болгарії (територія сучасної слов’янської Македонії).

Учні Кирила і Мефодія уклали їхні «Житія», що свідчить про їх культ одразу після смерті, та уклали їхні «Служби». Поступово культ Кирила і Мефодія втратив інтенсивність. Бурхливе відродження почалося у 1863 році з нагоди 1000-ліття їхнього прибуття на Моравію. На всю Католицьку Церкву їх культ було схвалено у 1880 році Папою Левом ХІІІ. А в 1980 році Святіший Отець Іоан Павло ІІ проголосив їх співпатронами Європи. Тільки у 1985 році у рідному місті Кирила і Мефодія Солуні освячено православний храм, присвячений їхньому покрову.

Вл. інф.