2013-04-03АУДІЄНЦІЯ

Жінки і молодь – головні носії віри у світі, який потребує надії

Папа Франциск на загальній аудієнції 3 квітня 2013 року


Друга загальна аудієнція Папи Франциска відбулась на площі святого Петра у Ватикані, зібрала коло п’ятдесяти тисяч вірних з усіх частин світу, серед яких 10 прочан з міланської архидієцезії, яких очолював архиєпископ-митрополит кардинал Анджело Скола та архиєпископ-емерит Діонізіо Теттаманці.

У катехизі Святіший Отець повернувся до теми Року Віри, яку розгортав його попередник Венедикт ХVІ. Він зупинився на Христовому Воскресінні, що становить осередок християнського послання, наголошуючи на ролі жінок, які були першими свідками воскресіння та закликаючи молодь відважно нести у світ свідчення, що Христос воскрес, що Він живий, нести надію світові, який трохи постарівся через війни, зло та гріх. «Вперед, молоде!» – закликав Папа Франциск.

Свою катехизу Святіший Отець розпочав із «Символу віри», в якому проказуємо: «І воскрес у третій день, згідно з Писанням». «Ми відзначаємо саме цю подію, – сказав Папа. – Святкуємо Воскресіння Ісуса, осередок християнського послання, що пролунало від самих початків і було передане, щоб дійти до нас. Святий Павло пише до християн з Корінту: «Я вам передав найперше те, що й сам прийняв був: що Христос умер за наші гріхи, згідно з Писанням, що був похований, що воскрес третього дня за Писанням, що з’явився Кифі, потім і дванадцятьом» (І Кор 15,3-5). Це коротке визнання віри звіщає якраз Пасхальне Таїнство, разом із першими появами Воскреслого Христа Петрові та дванадцятьом апостолам: Смерть і Воскресіння Христа є саме серцем нашої надії. Без цієї віри у смерть і у Воскресіння Христа слабкою буде наша надія, вона не була би навіть і надією. Апостол Павло стверджує: «А як Христос не воскрес, то марна віра ваша, – ви ще у гріхах ваших» (там же, 17).

Далі Святіший Отець звернув увагу на те, що, на жаль, робились намагання затьмарити віру в Христове Воскресіння, навіть і серед самих віруючих закрадались сумніви. Віра не була сильною, а як кажуть, водянистою. Це, за словами Папи, пов’язано з поверховністю, іноді з байдужістю, бо люди займаються тисячами справ, які вважають важливішими від віри, або мають тільки горизонтальний погляд на життя. Але саме Христове Воскресіння відкриває серця до найбільшої надії, бо «відкриває наше життя і життя світу до вічного Божого майбутнього, до повного щастя, до впевненості, що зло, гріх, смерть можна перемогти. І це веде до того, щоб з більшим довір’ям жити щоденною дійсністю, виходити їй назустріч з відвагою та зобов’язанням. Христове Воскресіння освічує новим світлом ці щоденні дійсності. Христове Воскресіння – це наша сила!»

«Але як була передана правда віри про Христове Воскресіння?» – поставив запитання Папа Франциск і відповів: «У Новому Завіті існують два види свідчення. Деякі з них мають форму визнання віри, тобто коротких формулювань, які визначають суть віри. Інші ж мають форму оповідань про подію воскресіння та фактів, які з ним пов’язані». Перша форма – це, наприклад, визнання віри в «Символі Віри» чи як пише Святий Павло в Посланні до Римлян: «Коли твоїми устами визнаватимеш Господа Ісуса і віруватимеш у твоїм серці, що Бог воскресив його з мертвих, то спасешся (Рм 10,9). Вже з самих початків Церкви віра в Таїнство Христової Смерті та Воскресіння була непохитною й виразною.

Далі Святіший Отець зупинився на другій формі свідчення, а саме розповіді про ці події, записані в Євангелії. «Насамперед, – звернув увагу Папа, – помічаємо, що першими свідками цієї події були жінки. На світанку вони поспішають до гробу, щоб намастити Христове тіло, і знаходять перший знак: порожню гробницю (пор. Мк 16,1). Потім зустрічаються з Божим Посланцем, який звіщає, що Ісуса з Назарету, Розп’ятого, немає тут, Він воскрес (пор. 5-6). Жінок спонукує любов і вони з вірою приймають цю звістку: вірять і негайно її передають, не затримують для себе. ЇЇ передають. Не можна стримати радості, яка випливає з того, що знають, що Ісус живий, з надії, яка переповнює їхні серця».

«Так повинно ставатись і в нашому житті, – наголосив Святіший Отець. – Відчуваємо радість з того, що ми – християни! Віримо у Воскреслого, Який переміг зло і смерть! Треба мати відвагу «вийти назовні», щоб нести цю радість і це світло в усі місця нашого життя! Христове Воскресіння – це наша найбільша впевненість. Це наш найцінніший скарб! І як не поділитись з іншими цим скарбом, цією впевненістю. Вона є не тільки для нас, а для того, щоб її передавати, щоб дати її іншим, поділитись нею з іншими! У цьому полягає наше свідчення!» – ствердив Папа Франциск.

Далі Святіший Отець підкреслив, що у визнаннях віри, записаних в Новому Завіті, як свідки воскресіння згадуються тільки чоловіки, апостоли, але не жінки. Це тому, що згідно з єврейським законом, жінки і діти не могли давати надійне та вірогідне свідчення. Однак, у Євангеліях жінки відіграють помітну, фундаментальну роль. Євангелисти розповідають тільки те, що сталось: жінки є першими свідками. Це вказує, що Бог не вибирає згідно з людськими критеріями: першими свідками народження Ісуса були пастухи, люди звичайні та покірні, а першими свідками Воскресіння є жінки. «І це чудово! – сказав Папа. – У цьому в цьому полягає місія жінок, матерів, бабусь, щоб дати свідчення своїм дітям, своїм онукам, що Ісус живе, Він живий, воскреслий. Мами й жінки, вперед, несіть це свідчення!» – закликав Святіший Отець.

«Для Бога є важливим серце, те, наскільки ми відкриті для Нього, чи довіряємо, немов діти. Цей факт також змушує нас замислитись над тим, що жінки в Церкві та на шляху віри відігравали і відіграють також і сьогодні особливу роль, а саме відкривати двері Господеві, Його наслідувати та нести до інших Його Обличчя, бо погляд віри завжди потребує звичайного й глибокого погляду любові. Апостолам та учням було важко повірити. Жінкам же – ні. Петро біжить до гробниці, але зупиняється перед порожнім гробом; Тома мусить доторкнутись руками до ран Христового тіла. Також і на нашому шляху віри важливо знати і відчувати, що Господь нас любить, не боятись Його любити: віру визнаємо вустами і серцем, словом і любов’ю».

Святіший Отець підкреслив, що після воскресіння Ісус об’являється в новий спосіб: Він Розп’ятий, але Його тіло прославлене; Він не повернувся до земного життя, але до нового стану. Спочатку Його не впізнають, і тільки через Його слова та жести апостолам відкриваються очі. Зустріч із Воскреслим перетворює, наповнює віру новою силою, непорушною основою. «Також і для нас, – мовив Папа, – існує багато знаків, в яких можемо пізнати Воскреслого – це Євхаристія, інші Святі Тайни, милосердна любов, всі ті жести любові, які приносять промінь Воскреслого Христа. Дозвольте, щоб вас опромінило Христове Воскресіння, щоб нас переміняла Його могутність, щоб також і через нас ознаки смерті у світі поступились місцем ознакам життя».

А на закінчення катехизи Папа Франциск звернувся до десятків тисяч підлітків та молодих людей, що заповнили площу святого Петра у Ватикані, кажучи: «Я бачив, що на площі є дуже багато молоді. Юнаків і дівчат. Звертаюсь до вас із закликом: несіть вперед цю впевненість, що Господь є живий і прямує поруч із нами у житті. В цьому полягає ваша місія. Несіть вперед цю надію. Будьте міцно закорінені у цій надії, якір якої знаходиться в небі. Міцно тримайтесь цієї линви і несіть вперед надію. Ви – свідки Христа – несіть вперед свідчення, що Христос живий і це нам дасть нам надію, дасть надію цьому світові, який трохи постарівся через війни, зло та гріх. Вперед, молоде!» – закінчив Папа Франциск.

Як і минулої середи, Святіший Отець привітав більші групи прочан тільки італійською мовою, а його співробітники з Державного Секретаріату перекладали ці вітання відповідною мовою, як також зачитали підсумок катехизи звичними під час таких зустрічей мовами.

З окремим словом Папа звернувся до численного паломництва з міланської архидієцезії, яке очолював архиєпископ-митрополит кардинал Анджело Скола. Серед цих прочан було приблизно 6 тисяч молоді. Святіший Отець заохотив чотирнадцятилітніх підлітків, які готуються прийняти Святу Тайну Миропомазання, утверджуватись у вірі, щоб вона була переконливою, міцною, немов рослина, що зростає та приносить добрі плоди, та щоб Євангеліє завжди було правилом їхнього життя.
 Інформація "Радіо Ватикан"