2012-10-25АУДІЄНЦІЯ

Віра не суперечить ні людській свободі, ні розуму

На загальній аудієнції з Папою Венедиктом XVI 24 жовтня 2012 року

«Ми потребуємо не лише матеріального хліба, але також любові, сенсу і надії, надійного фундаменту, стійкого простору, який допомагає нам з належними відчуттями переживати кризи, темряву, труднощі та щоденні проблеми», – зауважив Папа Венедикт XVI під час загальної аудієнції, додаючи, що все це нам дарує віра. Чергова зустріч з паломниками, що відбулася на площі Святого Петра у Ватикані у середу, 24 жовтня 2012 р., стала нагодою для шукання відповіді на запитання: «Чим є віра? Чи віра ще має сенс у світі, в якому наука та техніка відкрили горизонти, які ще недавно були немислимими? Що означає вірити сьогодні?»

Святіший Отець зауважив, що поряд з різними благами, довкола нас зростає відчуття духовної пустелі. Незважаючи на відкриття науки, людина не здається вільнішою, залишаються різні форми зловживань. Зростає кількість осіб, які почуваються дезорієнтованими. То ж чи існує надія на майбутнє? За словами Папи, на основі цього можемо зауважити, що світ точного розрахунку та експериментів, наукового знання, не є визначальним для життя людини. Адже поряд з матеріальними речами людина відчуває потребу любові й справжнього сенсу, які нам дарує саме віра, що є «довірливим ввіренням себе» Богові, Який може дати нам впевненість, що є «не менш надійною, ніж та, що походить з точних розрахунків чи з науки». «Віра, – сказав Венедикт XVI, – це не просто інтелектуальне прийняття людиною особливих правд про Бога, це – акт, з яким я свобідно ввіряю себе Богові, Який є Отцем та мене любить». Очевидно, це прийняття Бога не позбавлене певного наповнення, адже сам Бог об’явив людині Свою любов.

«Навколо себе щодня зауважуємо, що багато людей залишаються байдужими, або відкидають прийняття цього звіщення», – вів далі Святіший Отець, пригадуючи християнам про те, що «довіра до діяння Святого Духа» повинна спонукати до того, щоб завжди свідчити та проповідувати Євангеліє, «відважно свідчити віру». І холодність чи відкинення не повинні нас знеохочувати.

Звідки ж людина черпає цю відкритість серця й думки, щоб повірити в Бога, Який став видимим у Христі? «Ми можемо повірити в Бога, – зазначає Папа, – тому що Він наближається до нас і доторкається нас, тому що Святий Дух, дар Воскреслого, вчиняє нас здатними прийняти животворного Бога». Але будучи Божим даром, віра є також глибоко вільним людським актом і не суперечить свободі та розумові, а, навпаки, «включає та підносить їх», адже «вірити – означає з повною свободою та радістю ввіритися провидінному Божому задумові, як це вчинив праотець Авраам, як це зробила Марія з Назарету».

Інформація "Радіо Ватикан"