2012-10-03ВАТИКАН

Літургія – джерело кожної християнської молитви

На загальній аудієнції з Папою Венедиктом ХVІ (3 жовтня 2012)

Про значення літургії, як одного з упривілейованих джерел християнської молитви, говорив Папа Венедикт ХVІ під час загальної аудієнції з прочанами, яка відбулась у середу 3 жовтня на площі святого Петра у Ватикані.

Він звернув окрему увагу на те, що Катехизм католицької Церкви називає літургію «участю у молитві Христа, що звернена до Отця у Святому Дусі. В ній кожна християнська молитва знаходить своє джерело і своє остаточне завершення» ( ККЦ 1073). Святіший Отець запропонував замислитись, чи у нашому житті молитва знаходить достатньо місця, зокрема, яке місце займає літургійна молитва, насамперед, Служба Божа, як участь у спільній молитві містичного Христового Тіла, яким є Церква?

Папа підкреслив, що молитовне життя полягає у постійному перебуванні в Божій присутності, а спільність життя з Триєдиним Богом, можлива тому, що завдяки Святому Хрищенню ми з’єднані з Христом, ставши з Ним одним цілим. Життя молитви, за словами Венедикта ХVІ, полягає в постійному і завжди новому спогляданні на Христа, у розмові з Ним, у перебуванні з Ним у тиші, слухаючи Його, діючи та страждаючи разом із Ним.

Ототожнюючись з Христом, будучи з Ним одним цілим, відкриваємо свою власну особисту самобутність – справжнього сина, який дивиться на Бога, як на Отця, повного любові.
Не слід забувати, – наголосив Вселенський Архиєрей, – що відкриваємо Христа, Його пізнаємо, як живу Особу, саме в Церкві, яка є Його містичним Тілом. Молитись – це підійматись до Божого рівня за посередництвом поступового необхідного перетворення нашого існування.

Беручи участь у літургії, ми присвоюємо собі мову матері Церкви, вчимося говорити в ній і через неї. Це стається поступово. Своєю молитвою, власним життям, стражданням, радістю, своїми думками, мусимо дедалі більше заглиблюватись у слова Церкви. «Це шлях, який нас перетворює», – наголосив Венедикт ХVІ, додаючи, що літургія не є згадкою про минулі події, але живою присутністю пасхального таїнства Христа, який перевищує та єднає часи й простори.

Літургія не є нашою «дією», але Божою дією в нас і з нами, є дією Бога за посередництвом Церкви, яка має свою історію, свою багату традицію та свою креативність.

Святіший Отець вказав, що в літургії навіть найменшої із громад, завжди присутня ціла Церква. Тому в ній немає «чужинців». У кожній літургійній відправі бере участь уся Церква, небо й земля, Господь Бог і люди.

Інформація "Радіо Ватикан"