2012-08-30МОЛИТВА

Запорукою вірності та відважного свідчення є постійність у молитві

На загальній аудієнції з Папою Венедиктом XVI 29 серпня 2012 року

У середу, 29 серпня 2012 р., численні прочани зібралися на центральній площі містечка Кастель Ґандольфо, на якій є також головний вхід до папського палацу. Саме там цього дня відбулася загальна аудієнція Святішого Отця, в той час, як внутрішнє подвір’я літньої резиденції Вселенських Архиєреїв заповнили кілька тисяч французьких міністрантів. За новим календарним стилем 29 серпня припадає літургійний спомин усікновення голови святого Івана Христителя, то ж саме цій біблійній постаті Венедикт XVI присвятив своє повчання, наголошуючи на тому, що Христовий Предтеча – це єдиний святий в календарі латинського обряду, якого святкується як народження, так і смерть.

Насамперед, Святіший Отець пригадав про те, що культ святого Івана Христителя є дуже давнім у Церкві, і вже в IV столітті у Самарії вшановувано його чесну голову. У Євангеліях, натомість, дуже добре пояснено його роль в стосунку до Ісуса. Він почав проповідувати за часів імператора Тиберія, в 27-28 році нашої ери, закликаючи народ приготуватися до зустрічі з Господом, випрямити криві стежки свого життя через радикальне навернення свого серця. Крім того, – зауважив Папа, – Предтеча не обмежується проповідуванням покаяння, але з глибокою покорою вказує на Ісуса, як на істинного Божого посланця, поступаючись, аби слухали Його та йшли за Ним. І, врешті, останнім його кроком було свідчення невідступної вірності.

«Запитуємо, з чого народжується ось таке життя, з такою сильною внутрішньою силою, настільки прямолінійне, послідовне, цілковито віддане Богові та щоб приготувати дорогу Ісусові?», – сказав Венедикт XVI, відповідаючи: «Відповідь є простою: з взаємин з Богом, з молитви, яка була провідною ниткою всього його життя». Іван Христитель, – вів далі Папа, – є Божим даром, якого довгий час просили батьки. Звіщення про його народження відбулося у місці молитви, в Єрусалимському храмі. І навіть саме народження було позначене молитвою: піснею радості, хвали та подяки, яку батько Захарія підніс до Всевишнього. «Ціле життя Ісусового Предтечі черпало сили із взаємин з Богом, особливо, під час періоду, проведеного в пустинних землях, які є місцем спокуси, але також місцем, в якому людина відчуває свою убогість, позбавлену можливості опиратися на матеріальні забезпечення, та розуміє, що єдиною стійкою точкою опори є сам Бог», – зазначив Святіший Отець, додаючи, що Іван Христитель не лише є людиною молитви, але й провідником до цих стосунків з Богом. Підтвердженням цього може бути євангельський уривок, що розповідає про те, як Ісус навчив учнів молитви «Отче наш». Він зробив це, відповідаючи на їхнє прохання: «Господи, навчи нас молитися, як Іван навчив своїх учнів».

«Дорогі брати й сестри, – сказав на завершення Венедикт XVI, – відзначення мученицької смерті святого Івана Христителя пригадує також і нам, християнам цих часів, що з Христовою любов’ю, з Його словом, з Істиною не можна вступати в компроміси. Істина є істиною. Християнське життя вимагає, так би мовити, “мучеництва” щоденної вірності Євангелію, тобто, відваги дозволити на те, щоб Христос зростав у нас, щоб Христос керував нашими думками та ділами. Це може статися в нашому житті лише за умови міцних стосунків з Богом, – додав Папа. – Молитва не є втраченим часом. Вона не означає викрадати час, призначений на діяльність, в тому числі й апостольську, вона є якраз протилежним цьому: лише якщо зуміємо вести життя вірної, постійної та довірливої молитви, то Сам Бог дасть нам здатність та сили до щасливого та спокійного життя, щоб долати труднощі та відважно свідчити про Нього».

Інформація "Радіо Ватикан"