2012-06-23АУДІЄНЦІЯ

Якщо будемо уважними, то побачимо, що отримуємо від Бога багато добрих речей

На загальній аудієнції з Папою Венедиктом XVI 20 червня 2012 року

«Дорогі брати й сестри, наша молитва часто є проханням про допомогу в потребах, і це нормально для людини, тому що ми потребуємо допомоги, потребуємо іншої людини, потребуємо Бога, тому для нас є чимось нормальним просити щось у Бога, шукати в Бога допомоги, зрештою, мусимо пам’ятати, що молитва, якої нас навчив Господь, “Отче наш”, є молитвою прохання, якою Господь вчить нас пріоритетів нашої молитви. Він очищає наші прагнення, і, таким чином, очищає наші серця. Отож, якщо само по собі є нормальним, що в молитві ми чогось просимо, це не означає, що повинно бути виключно так, існують також причини для вдячності. Якщо будемо трохи уважними, то побачимо, що отримуємо від Бога багато добрих речей», – цими словами Папа Венедикт XVI розпочав катехизу, виголошену під час загальної аудієнції у середу, 20 червня 2012 р., пропонуючи цього разу кілька думок про подячну молитву святого Павла, вміщену у першому розділі його Послання до Ефесян.

Апостол народів, серед іншого, складає подяку Богові за те, що «Він дав нам пізнати тайну своєї волі». (Еф 1,9). «Mysterion»-«тайна», це слово, як зазначив Святіший Отець, часто зустрічаємо у Святому Письмі. Однак, тут не йдеться про те, що ми звичайно називаємо тайною, тобто щось, що не доступне нашому пізнанню, але про щось глибше. Для віруючих «тайна» позначає не так щось невідоме, як «таїнственну Божу волю, Його план любові, який повністю об’явився в Ісусі Христі».

Причиною прослави та подяки святого Павла є фундаментальні елементи цього Божого плану. Ми повинні благословити Бога, бо Він «вибрав нас ще перед створенням світу, щоб бути святими і бездоганними» (Еф 1,4). «Покликання до святості, тобто до спільності з Богом, належить до відвічного задуму цього Бога, до задуму, який поширюється історією та включає усіх людей світу», – сказав Венедикт XVI, додаючи, що Господь нікого не виключає з цього загального покликання.

Навіть більше, Бог забажав вчинити нас через Христа Своїми синами й доньками, і вчинив це безкорисливо. «Бог вибирає нас не тому, що ми є добрими, але тому, що добрим є Він», – зазначив Папа.

Далі Святіший Отець вказав на те, що у центрі своєї подячної молитви святий Павло показує спосіб, яким Бог здійснив спасіння через Свого улюбленого Сина: «У ньому маємо відкуплення Його кров'ю, відпущення гріхів, згідно з багатством Його благодаті», – пише він, а завершує це благословення згадкою про Святого Духа, Утішителя, якого ми отримали, як завдаток вічного життя. «Бачення, запропоноване святим Павлом у цій великій молитві благословення, привело нас до споглядання дії трьох Осіб Пресвятої Тройці», – зазначив Венедикт XVI, додаючи, що в молитві ми відкриваємося на це велике таїнство, яким є Божий задум любові в історії людини, вчимося бачити знаки цього задуму в житті Церкви та своєму житті. Молитва, як постійне перебування з Богом, породжує людей, які черпають натхнення не з егоїзму, бажання влади та прагнення володіти, але з безкорисливості, прагнення любити, спраги служити, тобто людей, натхнених Богом, «і лише таким чином можна внести світло у темряву світу».

Інформація "Радіо Ватикан"