2012-05-03АУДІЄНЦІЯ

Молитовне роздумування над Святим Письмом, як запорука зрозуміння свого завдання в житті, на прикладі святого первомученика Стефана

На загальній аудієнції з Папою Венедиктом XVI 2 травня 2012 року

Чергове повчання з циклу катехиз на тему молитви, виголошене під час загальної аудієнції у середу, 2 травня 2012 р., Папа Венедикт XVI присвятив молитві та свідченню першого мученика Церкви святого Стефана.

Одного з перших семи дияконів в Церкві поставлено перед судом юдейського Синедріону, звинувативши в тому, що він заявляв, що Ісус зруйнує святиню. Як пояснив Святіший Отець, під час своєї проповіді Спаситель дійсно говорив схожі слова, але, як зазначив святий євангелист Іван, «Він говорив про храм Свого тіла». Тож у своїй оборонній промові, найдовшій з-поміж записаних в Діяннях Апостолів, святий Стефан пояснює це Ісусове пророцтво. Коментуючи усю історію спасіння, записану в Біблії, він вказує на те, що вона веде до місця остаточної присутності Бога – до Ісуса Христа. «Роздумування над Святим Письмом дало йому змогу зрозуміти і свою власну місію, своє життя та теперішній стан», – додав Венедикт XVI.

В усьому Старому Завіті святий Стефан бачить прообраз Ісуса, Божого Сина, Який став тілом і Який, подібно до праотців і пророків, зазнає перешкод, труднощів і, навіть, смерті. Цитуючи пророка Ісаю, який від Божого імені казав: «Небо є моїм троном, а земля – підніжком моїх ніг», він не заперечує важливості земної святині, але зазначає, що «Не в рукотворних будівлях живе Бог». «Новим храмом, в якому перебуває Бог, є Його Син, Який прийняв людське тіло, і саме людська природа Воскреслого Ісуса збирає всі народи та єднає їх у Святій Тайні Його Тіла та Крові», – зазначив Папа, додаючи, що промову та життя святого Стефана несподівано перервало каменування, але «якраз його мучеництво є сповненням його життя та послання: він з’єднався з Христом». «Таким чином, його роздумування про Боже діяння в історії, роздумування над Божим словом, яке в Ісусі знайшло своє цілковите сповнення, стало участю в молитви хреста», – вів далі Венедикт XVI, вказуючи на схожість останніх слів святого Стефана з останніми слова Ісуса на хресті, а це віддання свого духа в Божі руки та прохання прощення для катів.

«Дорогі брати й сестри, – сказав на завершення Святіший Отець, – свідчення святого Стефана дає нам деякі вказівки для нашої молитви та нашого життя». Сили для того, щоб принести найвищий дар свого життя він черпав з постійних взаємин з Богом, з єдності з Христом, роздумування над історією спасіння, записаною в Писаннях, сповнення якої він розгледів в особі Ісуса. «Отож, наша молитва, – зауважив Венедикт XVI, – повинна бути спогляданням Ісуса по правиці Бога, Ісуса, як володаря мого щоденного життя».

Інформація "Радіо Ватикан"