2012-02-08ВАТИКАН

Господь ніколи нас не покидає, якщо ми так, як Ісус на хресті, віддамо Йому свої страждання

На загальній аудієнції з Папою Венедиктом ХVІ 8 лютого 2012 року

Катехиза Святішого Отця Венедикта ХVІ під час загальної аудієнції, що відбулась 8 лютого у залі імені Папи Павла VІ у Ватикані, була зосереджена на молитві Ісуса, розп’ятого на хресті, зупиняючись на тому, що записано в Євангеліях від Марка та Матея. Там читаємо, що після шести годин страждань на хресті, серед знущань та образ, і темряви, яка вкрила всю землю, коло дев’ятої години, тобто, третьої пополудні, Ісус вигукнув сильним голосом: «Боже мій, Боже мій, чому ти мене покинув?» (Мк 15,34; Мт 27,46). Цей вигук Ісуса зроджує запитання: чи Господь міг покинути Сина Божого? Чи Бог покидає людину, яка страждає? Що означає цей вигук Ісуса Христа?

Відповідаючи на ці запитання, Папа Венедикт ХVІ наголосив, що Ісус молиться словами 23 псальма, в якому псальмоспівець висловлює не тільки почуття залишення Богом, але також і впевненість у Його присутності серед Свого народу. Ісусова молитва не є вигуком людини, яка з відчаєм іде назустріч смерті, ані не є вигуком зневіреного, що відчуває себе покинутим. Ісус бере на Себе терпіння вибраного народу та всіх людей на світі, пригнічених злом і, одночасно, віддає все це Божому серцю із впевненістю, що цей крик буде вислуханий у Воскресінні, із впевненістю, що Господь приймає Його жертву за гріхи світу, із впевненістю в таїнстві спасіння. Молитва Ісуса вміщає повне довір’я і відданість у руки Господа, навіть тоді, коли Він здається відсутнім, навіть тоді, коли здається, що Він мовчить, а Його воля є незрозумілою. За прикладом Ісуса, «у найважчих та найболісніших ситуаціях, коли здається, що Господь нас не чує, не треба боятись довірити Йому весь тягар, який несемо у серці» – сказав Венедикт ХVІ.

«У молитві несемо до Бога наші щоденні хрести, впевнені у тому, що Він присутній і нас чує. Нехай же молитва Ісуса, вмираючого на хресті, навчить нас з любов’ю молитись за стількох братів і сестер, які відчувають тягар щоденного життя, переживають важкі хвилини, страждають, не мають жодного слова утішення. Несімо це все до Божого серця, щоб також і вони змогли відчути Божу любов, яка ніколи нас нас не покидає. Господь ніколи нас не покидає, якщо ми так, як Ісус на хресті, віддамо Йому свої страждання» – мовив на закінчення Папа.

Матеріал "Радіо Ватикан"