2011-12-26ВАТИКАН

"У покорі немовляти нам явилася Божа доброта"

Проповідь Папи Венедикта XVI під час нічної різдвяної Служби Божої

«Раніше, перед Христовим об’явленням, люди багатьма способами розповідали та створювали людські зображення Бога. Сам Бог різними способами промовляв до людей. Але тепер сталося щось більшого: Він явився», – зазначив на початку проповіді Папа Венедикт XVI, під час нічної різдвяної Служби Божої, яку він очолив в базиліці Святого Петра. Святіший Отець звернув увагу на те, що зі слова «з’являтися» розпочинається читання з Апостола, і цим словом Церква підсумовує суть Різдва. Бог з’явився, отож, Він – не лише якась ідея, не лише щось, що можна відчути на основі слів. Але чи це дійсно Він?

Святий Павло навчає: «з’явилися Божа доброта... та Його любов до людей». За словами Папи, перед обличчям жахіть, які її оточували, людині передхристиянських часів, здавалося, що й Бог є деспотичним та жорстоким. Отож, об’явлення Божої доброти було для людини справжнім світлом. Святіший Отець пригадав, що в усіх богослуженнях Різдва цитується уривок з Книги Ісаї: «Бо хлоп'ятко нам народилося, сина нам дано; влада на плечах у нього; і дадуть йому ім'я: Чудесний порадник, сильний Бог, Отець довічний, Князь миру». «Стоїмо віч-на-віч перед візією, яка значно виходить за межі історичного моменту в напрямку того, що є таємничим, вміщеним у майбутнє. Дитина, в усій свої слабкості, є могутнім Богом. Дитина у своїй убогості й залежності, є Отцем довічним», – зазначив Венедикт XVI, додаючи, саме через те, що об’явився дитиною, Бог «протиставляється будь-якому насильству та приносить послання миру».

Різдво є об’явленням Бога та Його великого світла. Він народився у стаєнці, а не в царських палатах. Саме цей вимір Різдва, пригадав Папа, уприсутнив святий Франциск Ассізький, коли 1223 року святкував його в місцевості Ґреччіо поруч з волом, ослом та яслами, повними сіна. Він з новою глибиною відкрив людськість Ісуса. «Оця людськість Бога стала якнайбільш видимою саме тоді, коли Божий Син, народжений з Пречистої Діви Марії, був сповитий пелюшками та покладений у ясла», – сказав Венедикт XVI, пояснюючи, що святкуючи з особливою урочистістю Різдво, святий Франциск не мав на меті сперечатися з тим, що Церква вважає найбільшим святом Пасху, бо ж втілення є передумовою воскресіння. «Об’явилася Божа доброта та Його любов до людей». За словами Святішого Отця, саме біля ясел ці слова здобувають нову глибину: «У Дитині в вифлеємській стаєнці можна, так би мовити, доторкнутися Бога та Його пестити». Так віра стає любов’ю, а літургічний рік отримує другу вершину, «свято, яке є, насамперед, святом серця».

І це, наголосив Папа, не має нічого спільного з сентименталізмом, адже саме в досвіді людськості Ісуса об’являється велике таїнство віри. «Франциск, – сказав він, – любив Ісуса-дитину через те, що у Ньому ясно явилася Божа покора. Бог став убогим. Його Син народився в бідній стаєнці». І сьогодні, коли Різдво перетворюється на «свято крамниць, сліпуче світло яких приховує таїнство Божої покори», Святіший Отець заохочує просити Бога, щоб допоміг поза вітринами побачити Дитя у яслах, «щоб відкрити справжню радість і справжнє світло».

Наприкінці Венедикт XVI звернув увагу на те, що той, хто сьогодні хоче увійти до храму Різдва Христового у Вифлеємі, зауважує, що величезні двері, через які до святині входили імператори, сьогодні замуровані. Залишився лише прохід висотою у півтора метра. «Хто хоче увійти до місця народження Ісуса, – сказав Папа, – мусить схилитися. Мені здається, що в цьому виражена найглибша істина, якій хочемо дозволити доторкнути нас у цю святу ніч: якщо хочемо знайти Бога, який об’явився як Дитина, то ми повинні зійти з коня нашого “просвітленого” розуму. Потрібно усунути наші фальшиві впевненості, свою інтелектуальну гординю, яка заважає нам відчути Божу близькість. Ми повинні іти внутрішнім шляхом святого Франциска – дорогою, яка веде до цієї повної зовнішньої та внутрішньої простоти, завдяки якій серце стає здатним бачити. Ми повинні схилитися, так би мовити, духовно іти пішки, щоб могти пройти через брами віри й зустріти Бога, Який відрізняється від наших упереджень та суджень: Бога, Який прихований в покорі новонародженого Немовляти».

Венедикт XVI побажав, щоб святкування Різдва допомогло відмовлятися від зосередженості на матеріальному, щоб допомогло нам ставати простими. «І молімося в цей час, – додав він, – насамперед за тих, які змушені переживати Різдво у бідності, у стражданнях, в мігрантських умовах, щоб і їх об’явився промінь Божої доброти».

З сайту "Радіо Ватикан"