2006-06-19ПОДІЯ

Одна десята єпископської резиденції повернута церкві

Скромно і без зайвої помпезності в Ужгороді відбулася подія історичної ваги. Вперше після 1949 року єпископ Мукачівської греко-католицької єпархії повернувся до своєї резиденції. Хоча повернення можна вважати умовним: адже з понад двох тисяч квадратних метрів церкві передали тільки двісті, себто одну десяту. Інша площа продовжує залишатися за університетом і в першу чергу за університетською бібліотекою, яка давно тут почувається тісно і незатишно.

Та всі присутні на освячення 5 невеликих кімнат, де відтепер розташовуватиметься приймальня єпископа, розуміли, що йдеться про початок процесу. І проректор університету, і влада, і директор бібліотеки – всі в один голос заявляли, що резиденція повинна бути повернена греко-католикам. А найбільша книгозбірня області потребує нового приміщення, яке би відповідало найсучаснішим вимогам. Схоже, найближчим часом це стане головною темою культурного життя області. І без допомоги Києва її не подолати. Як не вирішити самотужки і реконструкцію обласного українського музично-драматичного театру.

Керівник апарату ОДА Михайло Попович, присутній на освяченні, розповів, що до колишньої єпископської резиденції хотіли привести навіть Президента, аби він все побачив на власні очі. Влада навіть готова посприяти зустрічі владики Мілана з Віктором Ющенком, аби це болюче для Закарпаття питання було зняте.

Тим часом Мукачівська греко-католицька єпархія вже вишуковує гроші для ремонту резиденції, яка знаходиться в критичному стані. А колись це була окраса Ужгорода. Тут зупинялися на нічліг найповажніші гості, в тому числі австрійський ерц-герцог Йосиф, французький генерал Паріс, військовий керівник Підкарпатської Русі.

Прикре враження на журналістів справив колишній славнозвісний єпископський парк. Тепер тут знаходиться склад списаних речей університету, а попросту – звалище різного непотребу. “Чи можна уявити собі, аби в самому історичному центрі європейського міста знаходилося сміттезвалище?”, - риторично запитував владика Мілан. Всі зійшлися на думці, що якщо проблему з переміщенням бібліотеки ще можна зрозуміти, то повернення церкві території довкола резиденції і кафедрального собору мусить вирішитися якнайшвидше.