2010-05-23ПРОПОВІДЬ

„ ...Цього дня сталося народження Христової Церкви як скарбниці всіх дарів Святого Духа”

Проповідь Його Високопреосвященства Архієпископа Івана Юрковича, Апостольського Нунція в Україні, з нагоди відпустового празника Зіслання Святого Духа у Малому Березному, виголошена під час Архієрейської Служби Божої 23 травня 2010 року

Преосвященний владико!
Улюблені брати у священстві і монашому житті!
Дорогі брати і сестри у Христі!

Ми зібралися сьогодні тут, як Апостоли у горниці в Єрусалимі на храмовий празник Зіслання Святого Духа. Подібно Апостолам, які вийшли, щоб звіщати міць Божої сили, так само і сьогодні отці василіани відновленої провінції св. Миколая звіщають правду про перемогу Бога над силами темряви. Отці василіани, як і ціла Церква в Україні, пережили важкі часи державного атеїзму, антирелігійної пропаганди. Коли зруйновані були храми, духовенство було заарештоване, розстріляне або вивезене в Сибір, Північ і там загинуло. Але цим переслідувачі не знищили віру і Церкву Христову. Чому така могутня сила не могла подолати віруючих людей? Священиків не було, храмів не було – а віра зберігалась. Чому? Тому що діяв Дух Святий у кожній віруючій людині!

Святе Письмо говорить, що Святий Дух видимо зійшов у вигляді вогненних язиків на апостолів. «І от почувся шум з неба, ніби від великого буйного вітру», і цей великий вихор – ознака перетворення, відживлення в природі – сповнив увесь дім, де вони сиділи, і над кожним з них з явились і зупинились ніби вогненні язики, і вони відчули великий запал у душі, сповнились Святим Духом, вийшли і почали прославляти різними мовами Божу величність, як Дух їм промовляв. Від їхнього серця, силою Святого Духа, забили джерела живої води. Так сталось зішестя Святого Духа на апостолів і Церкву. Сила Святого Духа виявилась усередині, в душах апостолів. Ця Його дія на апостолів виявилась насамперед у тому, що вони правильно зрозуміли вчення Господа Ісуса Христа. Тому зішестя Святого Духа на апостолів – це внутрішнє, духовне переродження. І дії Святого Духа розповсюджувалися не тільки на них, а й на всіх вірних. І завдяки Його благодаті християнство перемогло могутню Римську імперію, не як державу, а як язичницьку культуру: римську, грецьку та культури інших народів. І хто переміг? Рибалки, неосвічені – міццю Святого Духа.

В мить зішестя Святого Духа запалав вогонь і вже не погасне до віку, бо його підтримує і розжеврює божественна істота Святого Духа. В день зішестя Святого Духа народилась Христова Церква як завершення Його діла на землі на спасіння світу. Народилась Церква як початок божественної праці на землі між усіма народами для спасіння світу. Народилась Церква як здійснення одвічної волі Бога Отця про спасіння світу «скропленням Кров'ю Христа і освяченням Духа» (Пор. Бенедикт XVI, Проповідь, 10.01. 2010 р.).

Отже, цього дня сталося народження Христової Церкви як скарбниці всіх дарів Святого Духа, на спасіння всіх народів, на всі віки. Він зійшов у день П'ятидесятниці на апостолів та учнів Христових у вигляді вогненних язиків, і після зішестя ніколи не залишав їх, але завжди діяв в них впродовж історії.

Апостоли одержали владу не тільки бути служителями Божої благодаті для вірних, але передавати цю владу своїм наступникам – єпископам і священикам. Благодать Святого Духа освячує віруючих впродовж усієї життєвої дороги через передання служіння Святих Таїнств. Вже в таїнстві святого Хрещення всі ми, ще бувши малими дітьми, одержали перші дари Святого Духа, коли нас принесли до Божого храму наші хрещені батько й мати. І багато-багато разів за своє життя християнин поповнює і збільшує в собі ці благодатні дари, одержувані ним в церковних таїнствах, обрядах, через слово Боже і молитву. Без Святого Духа неможливо увірувати в Бога. Тільки силою і дією Святого Духа усвоюються заслуги Христові і виправдання, придбане Його стражданнями і смертю.

Святий Дух є провідником Церкви на дорозі правди і в її служінні Святих Таїнств. Благодать Святого Духа народжує віру в серці людини і веде кожного з нас дорогою спасіння. «Коли визнаємо «Символ віри», то стверджуємо: «Вірую в Духа Святого, Господа животворного». «Дух-сотворитель є силою Господа Бога, що дає життя усьому сотворшню і є джерелом нового і повного життя у Христі. Дух підтримує Церкву у єдності зі своїм Господом і у вірності Апостольській Традиції. Він є Тим, Хто надихнув Святе Письмо, Хто провадить Божий народ до повноти правди, Хто дарує життя і веде нас до серця самого Бога. Дари Святого Духа ще тісніше єднають нас з Христовим Тілом, вчиняють нас здатними будувати Церкву, щоб служити світові, кличуть нас до активної та радісної участі у житті Церкви в парафіях, церковних рухах та інших починаннях» (Пор. Промова Папи Бенедикта XVI під час нічного чування в Сіднеї 21.07.2008 р.).

Святий Дух відновлює нашу занепалу природу, відроджує її, створює в нас нову людину, «створену за Богом, у справедливості й святості істини» (Єф. 4, 24). Скеровує нас на дорогу свідчення, допомагає стати Христовими свідками. Книга Діянь Апостолів нам показує, яку незвичайну силу мала перша проповідь апостола Петра в день зішестя Святого Духа на апостолів; як народ, слухавши цю проповідь, розчулився своїм серцем, і як під впливом її близько трьох тисяч душ прийняли святе Хрещення того дня і стали першими членами Христової Церкви. Адже апостол Петро не був оратором, а простим рибалкою. Так діяла благодатна сила Святого Духа через проповідь Божого Слова.

Діяння сили Святого Духа виявляються не тільки в апостольській проповіді, але і в проповіді їхніх наступників. Тисячу років тому і наші предки в Київській Русі прийняли християнську віру. Під впливом проповіді Слова Божого вони щиро й радісно приймали святе Хрещення, і таким чином Христова віра аж по сьогоднішній день розповсюджується поступово по всіх просторах нашої країни.

Саме тому нам необхідно плекати поклоніння до Святого Духа й розпізнавати Його особу і Його животворну присутність у нашому житті. Вже від дитинства батьки, навчаючи дітей робити знак хреста на кожен заклик імені однієї із трьох Божих осіб, прищеплюють їм, що є один Бог, але у трьох особах, що Пресвята Трійця є центром християнської віри і християнського життя. Таким чином, батьки дозволяють, щоб дари Святого Духа перемінювали їхні душі, тому що Дух Святий – Утішитель наш і Освятитель, бо Його благодатними дарами освячується наша душа. В ньому – втіха християнина в усіх його житейських випробовуваннях. А коли благодать Святого Духа така необхідна для віруючої людини, що без її допомоги вона не може ні знати шляхів до життя вічного, ні очиститися від гріхів, ні мати успіху в подвигах християнського життя, то нам конче треба постійно, невідступно бажати дарів Святого Духа. Ми й просимо їх на кожній відправі у храмі: «Царю Небесний, Утішителю Душе істини.., прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, Блаже, душі наші».

Тож благаймо, дорогі, щоденно, щоб Дух Святий оселився в нас, навчаючи і втішаючи нас, і Його всесвята благодать нехай завжди буде з нами! Нехай у відновленій Провінції отців василіан перебуває Святий Дух, подаючи ще більше розуміння святих істин вчення Христового. Нехай це Апостольське благословення, яке уділю вам на кінець цієї Літургії, утверджує нас ще глибше у вірі, і нехай Дух Святий веде нас по життєвих дорогах нашого життя.

Слава Ісусу Христу!