2010-04-07ПОДІЇ, НОВИНИ, ВІЗИТ, ПЕРСОНА

„Ми запрошені один для одного бути свідками того, що Христос Воскрес!”

Архієрейська проповідь владики Мілана, виголошена на Пасхальній Літургії 4 квітня 2010 року у Хрестовоздвиженському кафедральному соборі

Христос Воскресе! Всечеснійші Отці, дорогі діти, дорогі брати і сестри у Христі. Один раз на рік в наших церквах звучить Євангеліє багатьма мовами: cтарими церковними мовами і живими мовами звучить і проголошується Євангеліє від св. Йоана Богослова, яким починається Пасхальний цикл. Євангеліє, яке говорить нам про все єдине, що Боже Слово стало тілом, що це Слово – Божий Син у особі Ісуса Христа, де об’єдналася Божественна і людська природа. Він виповнив цей задум Отця – спасіння людей. Йоан Хреститель був посланий, щоб свідчити, щоб давати свідоцтво про Ісуса з Назарету, про Спасителя. Ісус дав свідоцтво про Небесного Отця, Ісус дав свідоцтво правди, свідоцтво про те, що Бог є Любов.

Отже, скажіть, дорогі у Христі, скільки разів ми чули: „Бог є любов”, але сьогодні приходить знову до нас ця звістка, тому що життя християнина проходить від Пасхи до Пасхи. Скажімо так, що життя людини проходить від народження до гробу, а життя християнина – від Пасхи до Пасхи. Це значить, від Воскресіння до Воскресіння. Не йдеться про ту ситуацію, про яку говорить жартома один анекдот: „Як я лиш прийду до церкви, то завжди співають „Христос Воскрес”. Дорогі мої, ті, що це кажуть, нічого не зрозуміли, бо якби щось зрозуміли, тоді б щонеділі приходили на Службу, не приходили лише б на Пасху, коли співається „Христос Воскрес”.  

Справа в тому, що християнство стоїть на свідоцтві Воскресіння Ісуса Христа. Це свідоцтво від початку намагалися зруйнувати, тоді коли прибігли вояки від порожнього гробу, не розуміючи, що сталося, і сказали: „Ми вартували, почався землетрус, камінь відкотився, а гробниця пуста!” І тоді говорить Євангеліє: „Порадилися старші, дали їм багато грошей, щоб твердити: „Коли вони спали, прийшли учні і викрали Його, а якщо правитель щось дізнається, то ми його заспокоїмо”. Не бійтеся, тому що римські солдати не могли заснути на варті. Як можуть правильно говорити свідки, які казали: „Ми спали, і тоді прийшли вкрали”? Якщо вони спали, то не могли бачити, якщо бачили, тоді – не спали. Брехня на брехні. Так починається те антисвідоцтво проти Воскресіння Ісуса Христа, і воно продовжується до сьогодні тим, що нині модерна техніка дає більше можливостей. Преса, книги… Можна бачити, що час від часу з’являються різні думки, теорії, що Ісус не жив, що Він є легендою, і стараються зробити таку легенду про Нього в книгах, наприклад у „Коді да Вінчі”. Це є та одна проба сил супротивних, які заплатили за брехню, і зробили з однієї людини міліардера, заплатили за ту брехню, як ті старші – солдатам. Дорогі в Христі, ми можемо сказати, що так, ми маємо Євангеліє, яке є дійсно книгою свідоцтва…

Так, але, на жаль, зараз є багато людей, які кажуть: „Я бачив по телебаченню…”. Для них це є основним аргументом. Дорогі у Христі, на жаль, ця пропаганда діє на людей з низьким рівнем знання і з низьким рівнем віри, і намагається атакувати, відібрати те, що є основною надією Церкви. Апостол Павло сказав: „Якщо б Христос не воскрес, марна є наша віра, марне є наше проповідування, але Христос Воскрес – моя надія”. Дорогі в Христі, так свідчать всі ті, що зустріли воскреслого Спасителя, якраз це є тим великим знаком, що вся історія Церкви стоїть на цьому свідоцтві – зустрічі з живим Спасителем, тому що людина може це свідчити – присутність воскреслого Спасителя у своєму житті, не лише у своєму серці, не лише духовно, але й у діях.

Нещодавно я бачив фільм про одного лікаря, якого було звати Джозеппе Москатті, він був італійцем з Неаполю. Це фільм про лікаря, який став святим. Це прекрасно, що ми згадуємо святих безсрібників лікарів, які лікували безкорисно: святі Косма і Дем’ян, святий Пантелеймон. Ми вважаємо, що це було тільки колись у 3-4 столітті. Ні, дорогі мої, Богу дякувати, маємо і зараз святих, і цей Джозеппе Москатті був одним з них. Людина багата, був заручений із принцесою у Неаполі. Він мав постійне вагання, чи бути сім’янином, або служити людям, бути лікарем неодруженим. Він вибрав служіння. Врешті решт, його палац стає пустим: всі картини, все, що мав, все, що було, продав, щоб роздавати ліки хворим, які приходили до нього, щоб він мав змогу дати їм гроші, аби могли нормально їсти. Дорогі в Христі, багато чуд пов’язано з його життям. Коли Муссоліні прийшов до влади і старалися зробити у Італії реформи, щоб лікарі вчилися лиш в університетах, Джозеппе зробив все можливе, аби того не було, щоб лікарі не були лиш теоретиками, але й практиками. Він з власного досвіду говорив, що лікар повинен учитися і практично, він мусить навчитися практики у лікарні, щоб могти служити, допомагати. Крім того служіння у лікарні, до дому Джозеппе приходили тисячі пацієнтів. Цікаво навіть те, що коли Москатті помер, сталося декілька чудесних випадків, про які є свідчення. Зокрема про те, що прийшли люди із села, які не знали, що він помер, зайшли до його ординації, яка була відкрита, а він там сидів і виписав їм рецепт. Ті рецепти існують й до тепер, і на них є дата в декілька днів по його смерті. Бог дав йому таку ласку. Також у наверненні свого друга, з яким він теж говорив тоді, коли фактично вже не був між живими, а відбувався його похорон, і цей друг про це не знав.

Дорогі у Христі! Так, в особі Джозеппе Москатті зустрілося тисячі людей з воскреслим Христом. Він був людиною, так як і кожен інший, але наповнений великою любов’ю до Христа. Він сказав одному пацієнтові: „Я зрозумів, коли молився, що Христос є у кожному страждаючому, в кожному пацієнтові, якому я служу”. Дорогі у Христі, і сьогодні потрібні свідки. Я бажаю всім нам, щоб ми зустріли свідіків воскреслого Ісуса Христа, тому що Ісус нам говорить: „Будете мені свідками по всьому світі”. Він послав свідчити про Нього, і ми є запрошені один для одного бути свідками того, що Христос Воскрес, щоб ми мали цю певність в нашому серці. Я всім бажаю, дорогі в Христі, щоб ми мали певність про Воскресіння Христове, і тоді жодні атаки „мудрих” нашого світу, які вигадують щось, аби зруйнувати нашу віру, нам не зашкодять. Тому що говорить Боже Слово, що ті, які вірують у Христа, якщо навіть вип’ють щось смертоносне, не зазнають ніякої шкоди. Тут не йде мова про те, що ми могли б отруту пити, але йдеться про те, щоб ми не боялися. Адже тоді, коли наше життя буде закоріненне у Ісусі Христі, ця отрута цього світу, ці атаки тих, які хочуть свідомо руйнувати нашу віру, нам не пошкодять. Воно може відбутися, знаєте, так, як говорить одна історія, що в Радянському Союзі, після революції робили пропагандні атеїстичні зібрання по селах, і після такої довгої „проповіді” атеїстичного доповідача, який говорив проти християн, сказав: „Зараз можете давати запитання”. І тоді встав старенький священик, який там сидів, і промовив лише два слова: „Христос Вескресе!” І цілий зал людей сильним голосом відповів йому: „Воістину Воскресе!”. Так, дорогі мої, ця відповідь зруйнувала всю ту пропаганду, яка там прозвучала. Нічого не треба було говорити. Ті люди в своєму серці мали відповідь на ці слова. Я бажаю всім нам, щоб ми зуміли, коли атакується наша віра, сказати: „Христос Воскресе!”. Хай це буде відповідь нашого серця.  Амінь.

Христос Воскресе!!! Воістину Воскресе!!!