2007-11-01

Проповідь Високопреосвященного Василя Шотта, митрополита Візантійської католицької Церкви в США, архієпископа Пітсбурзького (США),

що була виголошена у Хрестовоздвиженському кафедральному соборі м. Ужгорода

 

Сьогодні святкуємо Тайну любові Господа. ...Місце любові Господньої. Отець, Син, Святий Дух. Ним Всесвіт був створений. Через те, що Господь Бог любить нас. Господь створив людину на Свою подобу і образ... Це все з Його любові. Бог послав Сина, щоби спасти нас. Це також через любов, щоб Христос установив Церкву через Духа Святого.

Через Любов Ісуса були встановлені Святі Тайни: Хрещення, Миропомазання, Євхаристія, Покаяння, Священство, Подружжя, Оливопомазання. Божа Любов торкає всі частини нашого життя. Так само Господь торкає наше життя. І кожен із нас є створений на образ і подобу Господню. Ми з цього маємо, що Господь Бог нам дав. Господь кличе нас у тілі, як особу, як індивідуум... Марія, Давид... Мама, тато, брати і сестри... Господь посилає нас, щоб ми мали життя. Для декого із нас це може бути 60 або 70 років, а для інших – 10 або 20. Цей короткий період починається народженням і закінчується смертю. Але наше духовне перебування є назавжди.

Єпископ Теодор, як він був названий, він відповів Богу в такий спосіб: „Я буду любити Тебе, Господи. Ти – моя сила і Ти – моє прибіжище...” Він, напевно, навчився ті слова, протягом Святих Служб Божих. Тому що кожного разу, і як священик, і як єпископ, відправляючи Літургії, молився ці слова перед тим, як визнати свою віру.

У планах Господніх Блаженний Теодор у 33-річному віці став єпископом Мукачівської єпархії, де був назначений у вірі, надії і любові. Упродовж трьох років він буде добрим пастирем і, врешті-решт, віддасть своє життя. Краще дасть своє життя, аніж продасться, щоб утвердити у вірі Церкву. Він був знаком для всіх у вірі, надії і любові. Він став свідком Святого Євангелія наприкінці свого короткого життя. Він став одним із багатьох мучеників Церкви.

Сьогодні ми святкуємо 60 років від того моменту. Ми є вдячні за дар, що владика Теодор Ромжа був і є для нашої Церкви, а також – для всього світу. Ми направду надіємось, що Господь Бог любить нас так дуже, що Він послав нам владику Теодора Ромжу. Сьогодні саме час згадати всіх єпископів, священиків, дияконів, вірників, усіх тих, які терпіли заради Церкви.

Але щодо вас, до мене, до всіх нас сьогодні Господь дає нам так само дар життя, кличе нас у вірі і посилає нас у подорож. Ми, єпископи, священики, диякони, семінаристи, монахи, монахині і всі вірники є послані як знаки віри, надії і любові. Але питання: чи ми даємо свідчення віри, надії і любові?Особливо всім нашим родинам, нашим друзям і найперше нашим недругам. Світ потребує нашого свідчення. Ми покликані бути постійними свідками віри. Чи ми слідуємо навчанню Матері-Церкви? Чи ми вчимо наших дітей віри, як то має бути? Чи ми вивчаємо достатньо Святе Письмо, особливо – Євангеліє? Чи ми захищаємо гідність людського життя, як дар Божий, від народження до смерті? Чи ми євангелізуємо? Чи ми проповідуємо Добру Новину? Чи ми поклали те десь окремо?

Світ потребує нашого свідчення у вірі. Просім блаженного Теодора допомогти нам. Ми просимо бути свідками надії для Церкви. Для родини. Для друзів. І особливо для наших недругів. Для народу, особливо терплячого від різних хвороб, для наших братів і сестер, для тих, які терплять багато від різного роду несправедливості, для тих, які відчувають, що ніхто їх не любить...

Світ потребує нашого свідчення надії. Просім блаженного єпископа Теодора Ромжу, щоб він допоміг нам.

І насамкінець, ми покликані бути свідками любові. Особливо у родині. Бути люблячими татом і мамою, братами і сестрами. Ми маємо простити один одного, особливо тим, яким нам найважче прощати. Ми маємо бути добрими сіячами Святого Євангелія. І так само давати допомогу бідним, які того потребують.Світ потребує нашого свідчення у любові. Просім блаженного Теодора Ромжу, щоби допомагав нам.Зробім собі такий клич блаженного Теодора, просячи кожного дня: „Я буду любити, Тебе, Господи, Ти – моя сила, Ти – моя скеля і моє прибіжище...” Хтось міг би сказати мені: „Архієпископе, це ж дуже важко робити сьогодні у світі!” Направду, це так. Але ми всі маємо ту можливість – бути свідками у вірі, надії, в любові. Ми маємо ту силу. Ми є створені на образ і подобу Божу. Ми дістали Духа Святого у хрещенні, миропомазанні. Ми отримуємо Святу Євхаристію, Кров і Тіло Господа нашого Ісуса Христа. Ми маємо силу! Ми маємо той дар – дар надії і любові. Але ми дуже часто не робимо це.

Якщо блаженний Теодор був би сьогодні тут, напевно, він би пригадав слова святого апостола Павла із послання до Солунян про те, що ми маємо завжди дякувати Господу Богу за вас, брати і сестри, кого Господь так любить. Тому що Господь Бог вибрав вас бути спасенними через Духа, який робить нас святими через віру в надії і правді, робить нас твердими. Тримайтеся тої традиції і передання, про яке ми вам говорили. Через уста або письмово.

Нехай наш Господь Ісус Христос заохочує в надії, утвердить нас всіх у доброму слові і ділі. Я хотів би подякувати владиці Мілану за його ласкаве запрошення взяти участь в урочистостях з нагоди 60-річчя смерті Теодора Ромжі. Це велика ласка для мене та всіх єпископів, священиків, монахів, монахинь, всіх вірних митрополітарної Церкви у Пітсбургу. Я дуже щасливий так само, що і владика Іван Семедій зміг бути між нами, та всі інші владики, які тут з нами, всі священики, диякони, семінаристи, це також дар Божий. Вдячний також хору. Я щасливий бути в серці Мукачівської єпархії – нашої материнської Церкви всіх Церков Мукачівської традиції по всьому світу.

Слава Ісусу Христу!