2009-01-07ПРОПОВІДЬ

"Ісус може родитися у нашому серці"

Проповідь Преосвященного владики Мілана, виголошена під час Архієрейської Служби Божої у Хрестовоздвиженському кафедральному соборі  

Христос рождається!

Всечесніші і всечесні отці, дорогі брати і сестри!

Дата народження Господа нашого Ісуса Христа була встановлена іспанським монахом Діонізієм Малим, який жив на зламі 5 і 6 століть. До того часу і в самій Європі відліком часу була прийнята дата заснування Риму. Мусимо зрозуміти, що не було метрик, так як сьогодні, де б зазначалося народження кожної дитини. Та навіть якби й були, то так багато часу пройшло, так багато воєн, що більшість із тих документів знищені. Але те, що було записано святими євангелистами і так старанно переписуване, коли ще не було друку, воно дає нам достатньо інформації, щоб ми могли історично покласти час приходу обіцяного Спасителя світу.

Коли 21 грудня я відбував до Нью-Йорку, потрапила мені до рук чеська газета „Лідове новини”, і там була дуже цікава стаття під назвою „Комета дала знак”. Автор пише, що китайські записи говорять, що у 5 році перед Христом появилася комета, яка була цікава тим, що мала довгий хвіст і було її видно 70 днів на Сході. Кажуть, може якраз вона була тією зіркою, про яку говорив євангелист Матей, яку побачили мудреці на Сході і за якою прийшли через 2 місяці до Єрусалиму, а вона за той час посунулася трохи на південь, тому вони змогли її побачити над Віфлеємом, що знаходиться на південь від Єрусалиму.

У тій статті говориться й про те, що якраз тоді то був час, коли три роки поспіль були такі знаки: у 5 році – ця комета, у 7 році перед Христом було наближення Сатурна і Юпітера, котрі наближаються один до одного тільки раз на 900 років. І потім у 6 році було знову наближення Сатурна, Юпітера і Марса. Так що бачимо, три роки почпіль такі знаки цікаві. І мудреці, які вивчали природу зірки, вони були торкнуті тими старими пророцтвами і пішли шукати новонародженого царя Юдейського. Говорить нам євангеліє,що коли вони прийшли, то затривожився Єрусалим та Ірод. Цар Ірод, який боявся за свій трон, свою владу, поубивав дуже багато людей в надії, що утримається якнайдовше, але кожній людині приходить кінець. І він в тому останньому пориві дає убивати невинних дітей. Говорить історія, що він помер 4 роки перед народженням Христа. Це значить, що це якраз відповідає тому часу, який нам означили ці зірки 7, 6 і 5 років перед Христом. Залишається цей період на прибуття цих мудреців, на всі ці події, які появили чудо євангелії.

Не важливо, дорогі мої, як би рахував Діонізій рік народження Ісуса Христа. Для нас важивим є те, що він народився. Для нас важивим є те, що він прийшов, що Господь Бог виповнив те, що він обіцяв через пророків. Це є подія, на яку дивимося очима віри. Для невіруючої людини це можуть бути якісь легенди, казки, жодний доказ ні з природи, ні з історії не буде їй помагати, бо людина має закрите своє серце для Господа. Але коли людина дивиться очима віри, це все може помагати. І ми розуміємо, що історія має такі величезні моменти, які є важливі для нашого життя і сьогодні. Ми можемо згадувати те, що відбулося десь в Китаї, навчитися дещо з історії, що відбулося, які війни, які королі чи царі були при владі. Але це вже нас не доторкається.

Коли ж згадуємо прихід Ісуса Христа, це є подія, яка даторкається кожного з нас, дорогі браття і сестри, тебе і мене. Це є те, чому ми сьогодні сюди прийшли, щоб прославити Отця Небесного за цей найбільший дар, який ми отримали і яким є наш Спаситель Ісус Христос. Бог предвічний воплотився. Ми прославляємо, що цей предвічний Бог, який сотворив Землю, який приготував Землю для людини, який покликав нас до життя, цей предвічний Бог в певному моменті взяв на себе наше людське тіло. Цей Бог, якого ми не можемо збагнути, який нас перевищує, якого ми не можемо бачити, він став видимим, в особі малої дитини, в особі, яка потім діяла і проголосила нам благу звістку, в особі Ісуса з Назарету, який народився з Діви Марії.

І це є та історична подія, яка незважаючи на те, скільки років пройшло, чи 2013 чи 2015, це неважливо, важливо, дорогі мої, щоб я це усвідомив, щоби Ісус Христос народився в нашому серці. Щоби ми відкрили наші серця для нього, щоби він був дійсно нашим особистим Спасителем, моїм, твоїм. Щоб ми його прийняли як Спасителя, свого Спасителя. Бо не можемо говорити „Спаситель світу” і знову перейдемо на загальні неособисті поняття. Дорогі мої, кого прийшов Ісус спасти? Нас. Кожного одного з нас. Він прийшов, щоби ми мали життя вічне, кожна людина, в кожному періоді історії, в цьому конкретному, в якому живемо. Він народжується для нас. Христос рождається. І це та дійсність, яка нам говорить, що це діється зараз, не лише тоді у Віфлеємі, але зараз у наших життях. Це є те покликання християнина, ми маємо бути тим вертепом, ми маємо бути насамперед Дівою Марією, яка відкрила своє серце для Божого Слова, яке в ній стало тілом. Це є велика справа. Бо Ісус в певному моменті каже, що хто слухає Слово Боже і виконує його, ця людина є його братом, сестрою і матір’ю. Тоді коли якась жінка прославляє Його Матір, він говорить те саме, що блаженніші ті, що виконують Слово Боже і волю Отця небесного. Це насамперед робила Пресвята Діва Марія.

А коли говорять, що прийшла Мати Його і близькі родичі, яких по-єврейськи називають братами, бо то є загальна назва усіх родичів, він запитує: „Хто є мій брат і сестра?” Дорогі мої, Господь і сьогодні запитує: „Хто є мій брат і сестра?...” – Той, хто слухає Ісуса Христа, тобто слухає Боже Слово і виконує Його. Той є його брат и його мати. Чому? Тому що Ісус може родитися у нашому серці. Тому що він хоче і сьогодні приходити до цього світу через життя християн. Це найбільша турбота, яка нас має цікавити, чи дійсно я даю місце Ісусу Христу в моєму житті. Чи я відкриваю моє серце для нього. Чи я слухаю його Слово. Чи те Слово стає тілом, тобто життям у мені. Чи воно не є лише таким, яке падає на скелю і не приносить плоду. Ісус чекає на врожайну добру землю нашого серця.

Дорогі мої, тому так важливо слухати Боже Слово, читати його, роздумувати над ним, як це робила Пресвята Діва Марія. Тому так важливо дивитися на Святе Письмо як на джерело життя. Яке нам так сьогодні потрібне, бо ми лякаємося, так багато справ, лякаємося економічної кризи, про яку багато говориться, яка дотокнулася всього світу. І ми відчуваємо, що та хвиля доторкнулася і нас конкретно.
Дорогі мої, але є одна більша криза, з якої виходять усі інші кризи. І це є криза любові. Це є та криза, яка нищить відносини між людиною і Богом, між людиною і людиною. І тут якраз нам найбільше потрібно, щоб Ісус Христос зламав окови гріха, щоби він доторкнувся нашого життя, щоби дійсно він народжувався у кожному дні нашого життя, щоби ми зуміли повертатися до нього, визнаючи наші гріхи і приймати його як нашого особистого Спасителя. Дорогі у Христі, це є найважливіше. Це є той момент, який може нам допомагти долати ці кризи і проблеми цього світу. Бо в кінці кінців, коли задумаємося, скажемо так: все говорить про те, що потрібні інші відносини між людьми. Все говорить про одну велику кризу. І хто може її подолати? Не ті люди, що говорять, що спасуть світ. Таких було вже дуже багато, фальшивих пророків, фальшивих месій, які обіцяли змінити світ, якщо люди будуть їм поклонятися і їх слухати. І вони принесли стражданння, принесли війни, смерть великої кількості людей. Чи то були в минулому різні царі, володарі, чи міністри, чи то в минулому столітті Гітлер, Сталін та інші їм подібні. Вони були фальшивими спасителями.

Ісус зробив інше. Він пожертвував себе. Він зробив одну смерть: дав себе невинно прибити на хрест за наші гріхи. Дав пробити своє серце, пролити свою кров до останньої краплі. І він так говорив: „Я люблю тебе”. Дорогі у Христі, так, хрест – це знак, який говорить нам постійно про цю безмежну Божу любов. Де би ми його не побачили: на роздоріжжі, у місті, вдома, завди нам говорив: „Дивися, людино, я тебе полюбив”. Нехай ця любов Ісуса Христа переповнює нас, нехай Дух Святий говорить до нашого серця: „Бог тебе любить”, щоби ми в цій любові не сумнівалися. Бо це велика зброя сатани, який постійно нас переконує, що Бог нас не любить. Коли приходить страждання, він говорить до тебе: „Дивися, якби Бог тебе любив, не дозволив би в твоєму житті страждання, не дав би невинним страждати” і так далі. І яка відповідь Бога? Він, єдиний без гріха, взяв страждання на себе. Його відповідь є така: він дозволив бути прибитим руками безбожників, нашими гріхами до хреста. Дорогі мої, хто має правду? Ісус Христос є правда. Він один міг сказати: „Я є дорога, правда і життя”. Ідім за ним, слухаймо його і будемо щасливі. І тут на землі знайдемо мир і спокій і будемо щасливі.

Амінь.

Христос рождається!