2017-05-24ПОДІЇ

Паломники Мукачівської греко-католицької єпархії здійснили паломництво до Фатіми

З нагоди 100-ї річниці об’явлення Пресвятої Богородиці у Фатімі група вірників (100 осіб) Мукачівської греко-католицької єпархії від 8 по 19 травня здійснила паломництво до цієї Марійської святині.

Паломництво вже від початку носило виразно Марійський характер, адже почалося молитвою перед чудотворною іконою Пресвятої Богородиці у Марія-Повчі. Далі наша дорога вела через Падову до Мілану, де побували на Літургії в Амброзіанському обряді в Успенському храмі Duomo di Milano. По дорозі до Фатіми також відвідали Барселону, дивуючись майстерністю Гауді. Та ось 13 травня нарешті приїхали до Фатіми і взяли участь у Божественній Літургії, яку очолив Вселенський Архієрей Папа Франциск. Окрім нас, у Фатімі було ще понад півмільйона прочан, які прийшли відсвяткувати 100-у річницю об’явлення Пресвятої Богородиці. На початку Літургії Папа канонізував Франсіско і Жасінту Марто, які входять до трійки дітей, котрим об’явилася Богородиця. Папа Франциск у своїй проповіді наголосив на радісній істині: «Ми маємо Маму!», на що сотні тисяч людей відреагували радісними оплесками. Після Літургії наші паломники біля каплиці об’явлення відновили посвяту нашої єпархії і всього людства Непорочному Серцю Марії тією самою молитвою, яку у свій час промовив священномученик Теодор Ромжа. Наступний день, неділя, по закону Господньому був днем молитви у храмі та відпочинку на березі Атлантичного океану. Наше Марійське паломництво продовжилося у м. Лурд, де в 1858 році Богородиця об’явилася дівчині на ім’я Бернадетта. Всі паломники мали змогу зануритися не лише у Божу Благодать, але також у купелі, наповнені водою із чудотворного джерела, яке подарувала людству наша Небесна Мати 25 лютого 1858 року. Продовжуючи паломництво, відвідали Париж, де помолилися у ще одному Богородичному храмі – «Notre Dame de Paris». Під кінець паломництва мали також змогу помолитися перед оригіналом Марія-Повчанської ікони Пресвятої Богородиці у віденському соборі св. Стефана. На завершення паломництва відвідали столицю сусідньої Угорщини – Будапешт і, помолившись перед нетлінною десницею св. короля Іштвана, вирушили додому.

Звичайно, паломництво завжди вимагає певної жертовності. Подолати 7650 км на автобусі було нелегко, але пережите та побачене компенсувало й перевищило всі фізичні труднощі. Чудово, що майже щодня мали змогу бути на Літургії, приймати Святе Причастя та навіть і в автобусі могли спільно молитися під проводом духовних отців д-ра Августина Соланського та Аркадія Зейкана. Під час долання тисячі кілометрів ми також мали змогу переглядати духовно-повчальні релігійні фільми, зокрема про життя різних святих давнини та сучасності, що допомогло переосмислити наше християнське життя.

 

Влас. інф.