2007-12-21РІЗДВО

Різдвяне послання Його Преосвященства владики Мілана, Апостольського адміністратора Мукачівської греко-католицької єпархії


 Христос раждається! Славіте єго!

Дорогі браття у священичій службі, преподобні монахи та монахині, возлюблені у Христі брати і сестри!

Різдвяний час, як завжди, запрошує нас задуматися над важливими дійсностями нашого життя і нашої віри. Рождество Господа є подією, котра своєю радісною атмосферою готує нас до сприйняття важливих подій, які проживатимемо в пасхальному часі. Отож, хотів би разом з Вами, стоячи перед тими прекрасними вертепами, які готуємо до цього празника, і слухаючи радісних коляд, пороздумувати над тим, що торкається кожного з нас, незалежно від того, яким способом живемо і працюємо.

Ісус як дитина, хоч і народився у середовищі суворого утиску, в країні, захопленій чужинцями, завжди був огорнутий любов’ю, турботою і опікою своєї родини: святого Йосипа і Діви Марії. Але задаймо собі питання, яку опіку дають дітям наші родини сьогодні? Діти в нашій країні, подібно як і в інших країнах Європи, народжуються у свободі і мають гарантовану законом охорону, можливо, як ніколи дотепер. Та, незважаючи на це, вони знаходяться під стількома нападами, які загрожують їхньому здоровому (нормальному) духовному і душевному розвитку, їхньому здоров’ю, ба навіть і життю. На жаль, власна родина має чим далі менший вплив на своїх дітей, котрі переважну частину свого часу перебувають поза родиною, а відсутність багатьох батьків на заробітках за кордоном ще більше ускладнює цю ситуацію.

Ми всі несемо відповідальність за виховання дітей, а цим самим і за майбутнє нашої країни та цілого світу. Телебачення і щоденна преса часто розповідають про шокуючі випадки насилля, які чиняться на дітях, але багато разів йдеться і про насилля, яке скоюють молоді один одному або дорослим. Після насильницького вчинку вони нерідко говорять, що хотіли тільки спробувати те, що бачили у фільмах. І це означає, що засоби масової інформації несуть величезну відповідальність за формування молодих людей (і не тільки їх). Згіршення, яке телебачення і різні фільми дають дітям і молодим, може аж занадто негативно вплинути на все їхнє подальше життя.

Таким чином, можемо разом із сьогоднішнім Святішим Отцем Бенедиктом XVI констатувати, що живемо в добу, в якій зображення має більший вплив, ніж слово. Але разом з тим, в тому засиллі різнорідних зображень (фільмів, реклам, часописів і т.д.) приходить і кінець самій культурі зображення, бо врешті-решт виражає лише насильство, терор, тобто слабкість людини, її безсилля переступити поріг Незнаного.

Все це запрошує нас до того, щоб ми звернули увагу на два важливі слова: спробувати і бачити. Навчитися жити – означає навчитися правильно спробувати і правильно дивитися на все, що знаходиться навколо нас, на той світ, який Бог створив для нас як подарунок, в якому ми повинні навчитися пізнавати його – Творця неба і землі. Отож, хотів би разом із псалмистом Давидом промовити до кожного із Вас: „Спробуйте і подивіться, який добрий Господь. Блаженний, хто до нього прибігає. Бійтеся Господа, Його святі, бо нема нестачі в тих, що Його бояться.” (Пс 33,9-10). Браття, ці слова псалма коротко, але влучно дають відповідь на питання, як спробувати і Кого ми повинні спробувати, як дивитися і на Кого ми маємо дивитися.

І тому сьогоднішній празник зі своєю цікавою іконою Рождества приходить до нас, щоб дати нам світло у нашому шуканні. Малий Ісус лежить у яслах, які більше схожі на труну, а сам він повитий не як новонароджений, але як людина, яку вкладають до гробу. І все це відбувається на чорному фоні печери – таємниці, кінець якої нам повністю невідомий. Йосип зображений в кутку ікони як людина повна сумнівів у безвихідній ситуації. Марія відвернута від дитяти Ісуса, бо так само не зможе збагнути того, що перевищує її саму. Але над тим усім – промінь Божого світла, що сходить на дитину і на все, що оточує її. Хори ангелів, які спішать сповістити людям, про великі діла Божі, які Він здійснює в їхньому житті. І що це означає? Бог приходить на землю, щоб прийняти нашу смертність, увійти до ситуації страху перед смертю, в якій ми знаходимося, увійти до наших сумнівів, до нашого безсилля порозуміти Божі плани. Приходить із запрошенням до кожного з нас спробувати те, що від віку було приготоване для людини – Царство Боже.

„Прийдіте возрадуємся Господеві, настоящую тайну сказующе”, – так розпочинаємо стихири на вечірні Рождества Христового. Тож прийдімо спробуймо і подивімся!

Бажаю Вам радісних Різдвяних свят та щасливого Нового року. Сердечно вітаю Вас, дорогі брати і сестри!

З архієрейським благословенням, владика Мілан.