2015-11-05ПРОБАЧЕННЯ

Папа: Без самопожертви та прощення любов не є тривалою

Здатність прощати і приймати прощення є частиною покликання та місії сім’ї, а ця практика не лише допомагає зберегти родину, але допомагає всьому суспільству ставати менш жорстоким. Думками про це Папа Франциск ділився під час загальної аудієнції у середу, 4 листопада 2015 р., розпочавши свою катехизу зі спогаду про нещодавню Асамблею Синоду Єпископів у Ватикані.

«Наприкінці Отці Синоду передали мені текст своїх підсумків. Я постановив, щоб його було оприлюднено, щоб усі могли стати учасниками праці, в яку ми всі разом були заанґажовані протягом двох років. Тепер не є час, щоб аналізувати ці підсумки, над якими я сам мушу застановитися», – сказав Святіший Отець, додаючи: «Тим часом, життя не стоїть на місці, зокрема, життя родин не стоїть на місці. Ви, дорогі родини, завжди прямуєте вперед».

Родина, як велика школа, як тренувальний зал дарування себе іншому та взаємного прощення, без якого жодна любов не може бути тривалою. Такою була тема повчання, роздуми над якою Папа розпочав з Господньої молитви, в якій промовляємо: «Прости нам провини наші, як і ми прощаємо нашим винуватцям».

«Без прощення неможливо жити, принаймні жити добре, особливо в родині, – сказав Святіший Отець. – Кожного дня ми провиняємося одні супроти одних. Ми повинні рахуватися з цими помилками, пов’язаними із нашою слабкістю та егоїзмом. Але від нас вимагається відразу зцілювати рани, яких завдаємо». Адже якщо «чекати надто довго», все стає «набагато важчим», в той час, як існує «простий секрет, щоб оздоровити рани та розв’язати звинувачення». Ним є «ніколи не завершувати день, не вибачившись і не помирившись».

«Якщо навчимося відразу просити пробачення та віддавати взаємним прощенням, рани зцілюватимуться, подружжя зміцнюватиметься, а родина ставатиме дедалі міцнішим домом, здатним вистояти», – підкреслив Папа, додаючи, що для цього не потрібно довгих промов, але вистачить маленьких жестів ніжності, щоби розпочати все з початку.

А навчившись так жити в сім’ї, «чинитимемо так і назовні». За словами Святішого Отця, щодо цього існує чимало скептицизму, і навіть багато християн вважають це перебільшенням, лише «гарними словами». Однак, «отримуючи прощення від Бога» ми стаємо здатними «прощати іншим». І дуже важливо, щоб «у суспільстві, іноді жорстокому, існували такі місця, як сім’я, де можемо навчитися прощати одні одним». Прощення є «частиною покликання та місії родини», і якщо його практикувати, це «не лише зберігає родини від поділу, але вчиняє їх здатними допомогти суспільству бути добрішим і менш жорстоким».

«Кожен жест прощення відновлює дім від тріщин та скріплює його стіни. Церква, дорогі родини, завжди стоїть поруч з вами, щоб допомогти будувати свій дім на скелі, про яку говорив Ісус», – сказав Глава Католицької Церкви, запевняючи, що коли вони будуть здатними «завжди рішуче прямувати вперед дорогою Блаженств, навчаючись і навчаючи взаємно прощати, то в усій великій родині Церкви зростатиме здатність свідчити про оновлюючу силу Божого прощення». Адже без прощення, не зважаючи ні на прекрасні проповіді, ні навіть на екзорцизми, «Господь не визнавати нас Своїми учнями».

«Християнські родини, – підсумував Папа, – насправді можуть багато зробити для сучасного суспільства та для Церкви. Тому я бажаю, щоб під час Ювілею Милосердя родини наново відкрили скарб взаємного прощення. Молімося за те, щоб родини були дедалі більше здатними жити і будувати конкретні шляхи примирення, де ніхто не почуватиметься залишеним з тягарем своїх провин».

Інформація із сайту "Радіо Ватикан"