2007-02-09ПОСЛАННЯ

Послання Святійшого Отця Бенедикта XVI з нагоди відзначення XV Всесвітнього дня хворого

Дорогі брати і сестри!

11 лютого 2007 року в Кореї, у місті Сеулі, відзначатиметься XV Всесвітній день хворого, приурочений до святкування об'явлення Діви Марії в Люрді. Проводитимуться численні зустрічі, конференції, душпастирські зібрання за участю представників Церкви, працівників охорони здоров'я, хворих та членів їхніх родин. Церква постійно звертає свій погляд на всіх страждальців і закликає усіх звертати особливу увагу на невиліковно хворих, адже багато з них перебувають на завершальній стадії життя. Невиліковно хворі є на всіх континентах, особливо багато їх у тих країнах, де бідність і злидні спричиняють ще більші страждання і горе. Усвідомлюючи складність такої ситуації, я буду духовно присутнім на Всесвітньому дні хворого, буду разом з тими, хто обговорюватиме важке становище невиліковно хворих у світі, щоб заохотити християнські спільноти проявляти Господню доброту та милосердя.

Хвороба часто супроводжується психологічною кризою, внутрішньою боротьбою і хоча прогрес у сфері медицини дає змогу значною мірою протистояти такому викликові, як хвороба, принаймі, її фізичному аспекту, людське життя все ж є обмеженим, рано чи пізно, воно завершується смертю. Це реальність людського буття і кожна людина повинна усвідомлювати це. Незважаючи на прогрес науки, ліків від багатьох хвороб ще не існує, тому по всьому світу, в лікарнях, притулках чи у своїх домівках, страждає багато наших братів і сестер, які є невиліковно хворими або перебувають на завершальній стадії життя. Крім того, мільйони людей у світі все ще живуть за несприятливих для здоров'я умов, не маючи можливості отримати медичну допомогу, навіть найнеобхіднішу, внаслідок чого невиліковно хворих стає дедалі більше.

Церква намагається допомогти невиліковно хворим і тим, хто перебуває на завершальній стадії життя, закликаючи соціальні інституції долучитися до усунення причин багатьох захворювань, приділяти більше уваги і догляду людям, яким медицина вже не в змозі допомогти. Для цього слід провадити політику, яка б забезпечила хворим, особливо невиліковним, умови, що полегшують страждання і допомагають умирати гідно. Одним із шляхів виконання цього завдання є створення центрів паліативної опіки, у яких хворі отримують відповідне медичне обслуговування, психологічну підтримку та духовний супровід. Це є невід'ємним правом кожної людини, а наш обов'язок – захищати його.

Хочу підбадьорити всіх, хто докладає зусиль до того, щоб невиліковно хворі і ті, хто перебуває на завершальній стадії життя, а також члени їхніх родин отримували необхідне медичне обслуговування, доповнене любов'ю і милосердям.

Церква, беручи приклад з Милосердного Самаритянина, завжди проявляла особливу турботу про хворих. Через своїх окремих представників та цілі інституції вона і надалі залишається поруч з тими, хто страждає, і тими хто вмирає, намагаючись захистити їхню гідність у важливі моменти їх земного шляху. Окремі люди – працівники охорони здоров'я, душпастирі, волонтери – і різні організації в усьому світі самовіддано служать хворим у лікарнях і госпісах, домівках і в парафіях.

Тепер звертаюся до вас, дорогі брати і сестри, що страждаєте від невиліковних хвороб, і до вас, що перебуваєте на завершальній стадії життя. Закликаю вас наслідувати страждання розп'ятого Ісуса Христа, в єдності з Ним звернутися з повним довір'ям до Отця Небесного, адже кожне життя, а особливо ваше, у Його руках. Пам'ятайте, що ваші страждання у поєднанні з Христовими є плідними як для Церкви, так і для усього світу. Прошу Господа, щоб Він зміцнив вашу віру, особливо у хвилини випробувань. Сподіваюся на те, що де б ви не були, ви завжди знайдете силу і духовну підтримку, які зміцнять вашу віру та провадитимуть вас до Отця Небесного, дателя життя. Через священиків і душпастирську службу Церква завжди є з вами і піклується про вас, допомагаючи в разі потреби, проявляючи в такий спосіб милосердну любов Ісуса Христа до страждальців.

Нарешті, звертаюся до всіх церковних спільнот, особливо до тих, що посвятили себе служінню хворим, щоб з допомогою Діви Марії, Salus Infirmorum [Прибіжища Хворих], вони залишалися провідниками безмежної любові Небесного Отця. Нехай Богородиця, наша Небесна Мати, додасть сили всім хворим і підтримує всіх тих, хто присвятив своє життя, як Милосердний Самаритянин, зціленню тілесних і духовних ран страждальців. Приєднуюся до вас думкою та молитвою, охоче уділяю вам Апостольське благословення, що є символом сили та миру в Господі.

Ватикан, 8 грудня 2006 року
Папа Бенедикт XVI