2015-02-12АУДІЄНЦІЯ

Папа: Слід визнавати цінність дітей, а батькам – віддавати шану

Суспільство, в якому діти не шанують своїх батьків – це суспільство без честі. Таке ствердження прозвучало з уст Святішого Отця під час загальної аудієнції у середу, 11 лютого 2015 р., яка знову відбулася на площі Святого Петра у Ватикані, після того, як кілька разів з огляду на погодні умови, проходила в залі Павла VI. Навчаючи попередніми разами про постаті мами і тата, цього разу свою катехизу він присвятив дітям.

За словами Папи, між надією народу та гармонією між поколіннями існує тісний зв’язок, і над цим слід добре замислитися. «Радість дітей викликає трепет сердець батьків та відкриває майбутнє. Діти – це радість сім’ї та суспільства», – сказав він, додаючи, що діти не є виключно питанням репродуктивної біології, ні способом самоздійснення, ні власністю батьків, але даром, подарунком «унікальним і неповторним», одночасно, «безпомилково пов’язаним із своїм корінням». «Бути сином чи донькою, – пояснив Наступник святого Петра, – згідно із Божим задумом, означає носити в собі пам’ять і надію тієї любові, яка самоздійснилася саме через те, що запалила життя іншої живої істоти, нової та оригінальної».

Посилаючись на слова своєї мами, Святіший Отець зазначив, що кожна дитина є іншою, але мама всіх любить однаково, адже всі вони різні, однак, всі вони – її діти. «Дитину, – сказав він, – слід любити, тому що це дитина, а не тому, що вона гарна, чи така або інша, лише тому що – дитина. Не тому, що вона думає як я, втілює мої прагнення. Дитина є дитиною: життям, породженим нами, але призначеним для неї, для її добра, для добра сім’ї, суспільства, цілого людства».

У цьому контексті Папа вказав на важливість «досвіду синівства чи буття донькою», що дає змогу «відкривати найбезкорисливіший вимір любові», яким є «бути любленим заздалегідь». Адже дітей люблять ще перед народженням, ще перед тим, як вчинять щось для того, аби заслужити на любов. Тому «бути дітьми є фундаментальною передумовою для того, щоби пізнати Божу любов».

«Сьогодні, здається, дітям дедалі важче уявляти своє майбутнє. Батьки, як я наголошував у попередніх катехизах, зробили, можливо, крок назад, через що діти стали невпевненішими у своєму прямуванні вперед, – вів далі Святіший Отець. – Ми ж можемо вчитися добрих взаємин між поколіннями у нашого Небесного Отця, Який вчиняє кожного з нас вільними, але ніколи не залишає самими. Якщо помиляємося, Він терпеливо слідує за нами, не зменшуючи Своєї любові». Діти натомість, «не повинні боятися заанґажування в будування нового світу», але це слід чинити «без нахабності та самовпевненості». Отож, слід вміти «визнавати цінність дітей, а батькам слід віддавати шану».

Наступник святого Петра пригадав про четверту заповідь, яка наказує шанувати батька і матір, даючи запевнення у довгому і щасливому житті. Ця заповідь вказує на те, що «чеснотливий зв’язок між поколіннями є запорукою майбутнього, запорукою справді людяної історії». «Суспільство дітей, які не шанують батьків, є суспільством без честі, коли не шанується батьків, то втрачається особисту честь! Це суспільство, приречене наповнитися черствою та жадібною молоддю», – сказав Папа, додаючи, що й навпаки, суспільства, «які не люблять бути оточені дітьми, вважаючи їх турботою, тягарем, небезпекою, стають депресивними».

У цьому контексті Глава Католицької Церкви заохотив вірних замислитися над тим, що якщо «на багатодітну сім’ю дивляться, як на тягар, то щось тут не так, як має бути». Адже «відповідальне батьківство», до якого закликає навчання Церкви, не означає, що рішення мати більше дітей автоматично слід сприймати, як брак відповідальності. «Більше того, – додав він, – не мати дітей – це егоїстичне рішення».

Папа закликав учасників аудієнції згадати про своїх дітей та про своїх батьків, дякуючи Богові за дар життя. «Нехай же Ісус, відвічний Син, що став сином у часі, – побажав Святіший Отець, – допоможе нам віднайти шляхи для оновленого поширення цього простого і великого людського досвіду бути дітьми».