Увага!

Сервіс "Читання Святого письма" є у стані розробки
та працює у режимі обмеженої функціональності.


[DEBUG:][1TI2.1-7;L_K4.16-22;GAL3.23-4.5;M_K6.30-45]

Перше послання до Тимотея

2.1-7

1. Передусім, отже, благаю, щоб відбувалися прохання, молитви, благання, подяки за всіх людей, 2. за царів і за всіх тих, що стоять при владі, щоб нам тихо та спокійно вести життя з усією побожністю та пристойністю. 3. Це добре й приємне в очах нашого Спаса Бога, 4. який хоче, щоб усі люди спаслися і прийшли до розуміння правди. 5. Один бо Бог, один також і посередник між Богом та людьми - чоловік Христос Ісус, 6. що дав себе самого як викуп за всіх: свідоцтво свого часу, 7. на що я був поставлений проповідником та апостолом, - правду кажу, не обманюю, - учителем поган у вірі й правді.

Євангелія від Луки

4.16-22

16. І прибув він у Назарет, де був вихований, увійшов своїм звичаєм суботнього дня в синагогу й встав, щоб читати. 17. Йому подано книгу пророка Ісаї, і, розгорнувши книгу, він натрапив на місце, де було написано: 18. “Господній Дух на мені, бо він мене помазав. Послав мене нести Добру Новину бідним, звіщати полоненим визволення, сліпим прозріння, випустити пригноблених на волю, 19. оповістити рік Господній сприятливий.” 20. А згорнувши книгу, він віддав її слузі та й сів. Очі всіх у синагозі були пильно звернені на нього. 21. І він почав до них говорити: “Сьогодні збулось це писання у вухах ваших.” 22. Всі свідчили про нього і чудувалися словам ласки, які линули з уст його, й говорили: “Чи ж він не син Йосифа”?

Послання до Галатів

3.23-4.5

 3  23. Раніш, ніж прийшла віра ми були замкнені під охороною закону очікуючи віри, що мала відкритися, 24. так що закон був нашим вихователем, аж до Христа, щоб вірою ми оправдалися. 25. А як прийшла віра, ми вже не під вихователем. 26. Бо всі ви сини Божі через віру в Христа Ісуса. 27. Всі бо ви, що у Христа христилися, у Христа одягнулися. 28. Нема юдея ані грека, нема невільника ні вільного, немає ні чоловіка ані жінки, бо всі ви одно у Христі Ісусі. 29. А коли ви Христові, то ви потомство Авраама, спадкоємці за обітницею. 30. 

 4  1. Кажу бо: Доки спадкоємець малоліток, він нічим не відрізняється від слуги, хоч він і пан усього, 2. але під опікунами та домоправителями перебуває до призначеного батьком часу. 3. Отак і ми, як були малолітками, були підневолені первням світу. 4. Якже сповнився час, Бог послав свого Сина, що народився від жінки, народився під законом, 5. щоб викупити тих, які під законом, щоб ми прийняли усиновлення.

Євангелія від Марка

6.30-45

30. Апостоли ж зійшлися до Ісуса й розповіли йому про все, що робили й чого навчали. 31. Він їм і каже: "Ідіть самі одні осторонь, десь насамоту, та й відпочиньте трохи." Бо тих, що приходили й відходили, так було багато, що вони не мали часу навіть щось перекусити. 32. І відплили вони човном у відлюдне місце самі одні. 33. Але бачили їх, як вони відпливали, й багато впізнали їх, тож пішки збіглись туди з усіх міст та й випередили їх. 34. Вийшовши Ісус, побачив силу народу - і змилосердився над ними, були бо вони, немов вівці, що пастуха не мають. І він навчав їх чимало. 35. А коли була вже пізня година, приступили до нього його учні й кажуть: "Місце самотнє тут, та й час уже пізній. 36. Відпусти їх, хай собі підуть в околишні слободи й села та куплять собі щось із'їсти." 37. А він у відповідь їм: "Дайте ви їм їсти." Ті йому й кажуть: "Чи не піти нам та купити хліба за двісті динаріїв і дати їм спожити?" 38. Він і же каже їм: "Скільки хлібів маєте? Підіть та подивіться." Розвідались вони і кажуть: "П'ять, ще й дві риби." 39. Тоді він повелів їм посадити всіх гуртками на моріжку. 40. І посідали гуртками по сотнях та півсотнях. 41. Узяв він п'ять хлібів і дві риби та й, поглянувши на небо, поблагословив, розломив хліби й став роздавати учням, щоб клали перед тими. А й дві риби розділив між усіма. 42. І їли всі - й наситились. 43. І назбирали кусків хліба повних дванадцять кошиків, ще й рештки риби. 44. Тих же, що їли хліби, було п'ять тисяч чоловік! 45. І відразу ж спонукав своїх учнів сідати в човен і плисти поперед нього на той бік до Витсаїди, - поки він відпустить народ.