Увага!

Сервіс "Читання Святого письма" є у стані розробки
та працює у режимі обмеженої функціональності.


[DEBUG:][1TH4.13-17;J_N5.24-30;HEB6.9-12;M_K7.31-37]

Перше послання до Солунян

4.13-17

13. Не хочемо, брати, залишати вас у незнанні щодо померлих, - щоб ви не сумували, як інші, що не мають надії. 14. Бо коли ми віруємо, що Ісус умер і воскрес, тож так і тих, які поснули в Ісусі, Бог приведе з ним. 15. Бо це ми вам кажемо словом Господнім: Ми, що живемо, що залишимося до приходу Господа, - не випередимо тих, що поснули. 16. Бо сам Господь на даний знак, на голос архангела та при сурмі Божій, зійде з неба, і найперше воскреснуть ті, що вмерли в Христі. 17. Потім же ми, що живемо, що лишимось, будемо разом з ними вхоплені на хмарах у повітря назустріч Господеві і так будемо з Господом завжди.

Євангелія від Йоана

5.24-30

24. Істинно, істинно говорю вам: Хто слухає моє слово й у того вірує, хто послав мене, - живе життям вічним, і на суд не приходить, бо від смерти перейшов у життя. 25. Істинно, істинно говорю вам: Надходить час, - ба, вже й тепер він, - коли померлі вчують Сина Божого голос, а вчувши - оживуть. 26. Бо як Отець має життя у собі, так і Синові дав, щоб мав життя у собі. 27. І владу йому дав суд чинити, він бо - Син Чоловічий. 28. І не дивуйтеся з того, бо надходить час, коли всі, хто у гробах, голос його вчують, 29. і вийдуть ті, що чинили добро, на воскресіння життя. А ті, що зло чинили, - воскреснуть на суд. 30. Не спроможен я нічого діяти від себе самого. Суджу я так, як чую, і суд мій справедливий, бо шукаю я не своєї волі, лише волі того, хто послав мене.

Послання до Євреїв

6.9-12

9. Однак, любі, дарма що так говоримо, ми переконані про вас краще та про те, що торкається спасіння. 10. Бо Бог не є несправедливий, щоб забути ваші діла й любов, яку ви виявили до його імени, і послуги, що ви святим робите понині. 11. Ми лиш бажаємо, щоб кожний з вас являв таку саму старанність для повного осягнення надії аж до кінця, 12. щоб ви не стали недбайливі, а, навпаки, наслідували тих, які вірою і витривалістю успадковують обітниці.

Євангелія від Марка

7.31-37

31. І знову, покинувши країну Тирську, прийшов через Сидон над море Галилейське у межі околиць Десятимістя. 32. І приводять йому глухонімого й благають його, щоб на нього руку поклав. 33. І взявши його набік від народу, вклав йому пальці свої в уха і, добувши своєї слини, торкнув йому язика; 34. а глянувши на небо, зідхнув та й каже: "Ефата", тобто: "Відкрийся!" 35. І зараз же відкрились його вуха, і розв'язалися зав'язі його язика, і почав він виразно говорити. 36. І наказав їм нікому про це не говорити. Та що більше він їм наказував, то більше вони те розголошували. 37. І, зачудовані понад усяку міру, говорили: "Він усе гаразд учинив: і глухим дає слух, і мову - німим."