Увага!

Сервіс "Читання Святого письма" є у стані розробки
та працює у режимі обмеженої функціональності.


[DEBUG:][PHP2.5-11;J_N2.1-11;1CO14.6-19;M_T20.17-28]

Послання до Филип`ян

2.5-11

5. Плекайте ті самі думки в собі, які були й у Христі Ісусі. 6. Він, існуючи в Божій природі, не вважав за здобич свою рівність із Богом, 7. а применшив себе самого, прийнявши вигляд слуги, ставши подібним до людини. Подобою явившися як людина, 8. він понизив себе, ставши слухняним аж до смерти, смерти ж - хресної. 9. Тому і Бог його вивищив і дав йому ім'я, що понад усяке ім'я, 10. щоб перед іменем Ісуса всяке коліно приклонилося на небі, на землі й під землею, 11. і щоб усякий язик визнав, що Ісус Христос є Господь на славу Бога Отця.

Євангелія від Йоана

2.1-11

1. Третього ж дня весілля відбувалося в Кані Галилейській, і була там мати Ісусова. 2. Отож запрошено на те весілля й Ісуса та його учнів. 3. Коли ж не вистачило вина, мати Ісусова й каже до нього: «Вина в них нема.» 4. Відрік їй Ісус: «Що мені, жінко, - а й тобі? Таж не прийшла година моя!» 5. Але мати його мовила до слуг: «Що лиш скаже вам, - робіть.» 6. Було ж там шестеро кам'яних посудин на воду, щоб очищуватися по-юдейському; кожна вміщала дві або три мірки. 7. Сказав їм Ісус: «Наповніть посудини водою.» Вони й виповнили їх по вінця. 8. А він їм далі каже: «Зачерпніть тепер та й несіть до старости весільного.» Тож понесли. 9. Коли ж покуштував староста воду, що на вино обернулась, - а не знав же, звідки воно взялося: слуги лише знали, котрі води зачерпнули були, - то закликав староста молодого 10. і до нього мовив:; «Всяк чоловік добре вино спершу подає, а гірше, - як уп'ються. Ти ж приховав добре вино аж он по сю пору.» 11. Ось такий чудес початок учинив Ісус у Кані Галилейській, і велич тим свою об'явив, - тож і учні його увірували в нього.

Перше послання до Корінтян

14.6-19

6. А тепер, брати, якщо б я прийшов до вас і заговорив мовами, яка вам користь із мене, коли я, говоривши до вас, не вділю вам ні об'явлення, ні знання, ні пророцтва, ні науки? 7. Так само воно і з бездушними речами, що дають звук, чи то сопілка, а чи то цитра: коли не видають із себе різних звуків, як розпізнавати, що грається на сопілці чи на гуслах? 8. Якже сурма лунає невиразно, хто приготується до бою? 9. Отак воно і з вами: коли ваша мова не має в собі ясних слів, як зрозуміти те, що ви говорите? Ви будете на вітер говорити! 10. Є їх чимало, тих усіляких мов на світі, і ні одна з них не позбавлена значення. 11. Та коли я не розумію значення слів, я буду тому, хто говорить, чужинцем, і той, хто говорить, буде мені чужоземцем. 12. Тим то й ви - коли вже так їх прагнете, отих духовних дарів, - старайтеся їх мати подостатком на збудування Церкви. 13. Тож, хто говорить мовами, хай молиться, щоб умів вияснити. 14. Бо коли я молюся мовами, дух мій молиться, а розум мій без плоду. 15. Що ж, отже, робити? Буду молитися духом, а й розумом буду молитись. Буду співати духом, а й розумом буду співати. 16. Інакше бо, коли благословлятимеш духом, - то як проста людина скаже «Амінь» на твою подяку, коли вона не знає, що ти кажеш? 17. Ти гарно дякуєш, та другий тим не повчається. 18. Дякую Богові моєму, що я більш усіх вас мовами говорю; 19. але в Церкві волію п'ять слів розумом моїм сказати, щоб навчити й інших, ніж десять тисяч слів мовами.

Євангелія від Матея

20.17-28

17. Коли Ісус вирушав у Єрусалим, узяв осібно дванадцятьох і дорогою сказав їм: 18. “Отож ми вирушаємо в Єрусалим, і Син Чоловічий буде відданий первосвященикам і книжникам, і засудять його на смерть. 19. І віддадуть його поганам, щоб ті глумилися, катували та розіп'яли його; а третього дня воскресне.” 20. Тоді підійшла до нього мати Заведеєвих синів зо своїми синами і вклонилась, щоб його про щось попросити. 21. Той же сказав їй: “Чого бажаєш?” Відповіла йому: “Скажи, щоб оці два сини мої сіли в твоєму Царстві – один праворуч, другий ліворуч тебе.” 22. У відповідь Ісус мовив: “Не знаєте, про що просите. Чи спроможні ви пити чашу, яку я маю пити?” Сказали йому: “Спроможні.” 23. Промовив до них: “Чашу мою питимете, але сісти праворуч мене чи ліворуч, – не моє це давати, лише – кому мій Отець приготував.” 24. Почувши це, десятеро почали нарікати на двох братів. 25. Ісус же, закликавши їх, сказав: “Ви знаєте, що князі народів панують над ними, а вельможі гнітять їх. 26. Не так має бути між вами. Але як хтось хотів би у вас бути великий, нехай буде вам слуга. 27. І хто б хотів у вас бути перший, нехай стане вам за раба. 28. Так само Син Чоловічий прийшов не для того, щоб йому служили, але – послужити й дати життя своє на викуп за багатьох.”