Увага!

Сервіс "Читання Святого письма" є у стані розробки
та працює у режимі обмеженої функціональності.


[DEBUG:][A_C5.1-11;J_N5.30-6.2]

Діяння Апостолів

5.1-11

1. Один чоловік, на ім'я Ананія, з своєю жінкою Сафірою продав маєток 2. і сховав дещо з ціни, - а знала про те і його жінка; решту ж приніс і поклав у ногах апостолів. 3. Тоді Петро сказав: «Ананіє, чому то сатана наповнив твоє серце, щоб обманути Святого Духа і ховати частину ціни поля? 4. Хіба те, що ти мав, не твоє було, і коли його продав, гроші не були у твоїй владі? Чому ж ото ти зважився у своєму серці на той учинок? Ти обманув не людей, а Бога.» 5. Почувши ці слова, Ананія впав та й умер. І страх великий огорнув усіх тих, що чули те. 6. Тоді молодші встали, обгорнули його, взяли набік і поховали. 7. Через яких може три години, не знаючи, що сталося, увійшла його жінка. 8. Озвався Петро до неї: «Скажи мені, чи ви за стільки то були продали поле?» Вона відповіла: «Так, за стільки.» 9. Тоді Петро до неї: «Як то, що ви змовилися, щоб спокушувати Господнього Духа? Ось ноги тих, що поховали твого чоловіка на порозі, вони й тебе винесуть.» 10. І вмить вона впала йому в ноги та й умерла. Хлопці ж увійшли й застали її мертву, і, винісши, поховали біля її чоловіка. 11. Великий страх обняв усю Церкву і всіх, що чули про те.

Євангелія від Йоана

5.30-6.2

 5  30. Не спроможен я нічого діяти від себе самого. Суджу я так, як чую, і суд мій справедливий, бо шукаю я не своєї волі, лише волі того, хто послав мене. 31. Неправдиве моє свідоцтво, коли свідчу я сам за себе. 32. Але за мене свідчить інший, і відаю я, що те його свідоцтво, яким він за мене свідчить, - правдиве. 33. Послали ви були до Йоана, і він посвідчив правду. 34. Я ж бо не від людини свідоцтво приймаю, але кажу вам це, щоб ви спаслися. 35. Той був світич, який палає і світить, тож ви й побажали на часинку з світла повтішатись. 36. Та в мене свідоцтво більше, ніж те Йоанове: діла оті, що їх Отець доручив мені для мого виконання, - ось ті саме діла, що їх я роблю, і свідчать за мене, що Отець мене послав. 37. І Отець, який послав мене, свідчить за мене, лише ви ані голосу його не чули, ані виду його не бачили ніколи. 38. І слова його не маєте, що перебувало б серед вас, - ви бо не віруєте в того, кого він послав. 39. Простежте Писання, в яких, як ото ви гадаєте, ваше життя вічне, - а й вони свідчать за мене! 40. Але ви не бажаєте до мене прийти, щоб жити життям вічним. 41. Слави не приймаю я від людей. 42. Та я спізнав вас, що не маєте в собі любови до Бога. 43. В ім'я Отця мого прийшов я, а ви не приймаєте мене. Прийшов би інший у вашому імені, ви б такого прийняли. 44. Як можете ви вірувати, коли ви славу один від одного приймаєте, а слави, яка від самого Бога, не шукаєте? 45. Не гадайте, що я перед Отцем винуватиму вас: Мойсей - ось обвинувач ваш, отой, на якого ви сподівання покладаєте. 46. Бо якби вірили ви Мойсеєві, то й мені б ви вірили: про мене бо писав він! 47. Не віривши ж його писанням - як моїм словам повірите?» 48. 

 6  1. По тому пішов Ісус на той бік Галилейського Тиверіядського моря. 2. І йшла за ним сила народу, бачили бо чуда, які вчинив він із недужими.