Увага!

Сервіс "Читання Святого письма" є у стані розробки
та працює у режимі обмеженої функціональності.


[DEBUG:][A_C2.1-11;J_N7.37-52,8.12]

Діяння Апостолів

2.1-11

1. А як настав день П'ятидесятниці, всі вони були вкупі на тім самім місці. 2. Аж ось роздався зненацька з неба шум, неначе подув буйного вітру, і сповнив увесь дім, де вони сиділи. 3. І з'явились їм поділені язики, мов вогонь, і осів на кожному з них. 4. Усі вони сповнились Святим Духом і почали говорити іншими мовами, як Дух давав їм промовляти. 5. А перебували в Єрусалимі між юдеями побожні люди з усіх народів, що під небом. 6. І як зчинився той шум, зійшлась велика юрба і хвилювалася, бо кожний чув, як вони говорили його мовою. 7. Здивовані й остовпілі, вони один до одного казали: «Хіба не галилеяни всі оці, що розмовляють? 8. Як же воно, що кожний з нас чує нашу рідну мову: 9. партяни, мідяни, еламії, і мешканці Месопотамії, Юдеї і Каппадокії, Понту й Азії, 10. Фригії і Памфілії, Єгипту й околиць Лівії, що біля Кирени, римляни, що тут перебувають, 11. юдеї і прозеліти, крітяни й араби - ми чуємо їх, як вони нашими мовами проголошують величні діла Божі?»

Євангелія від Йоана

7.37-52,8.12

 7  37. Останнього ж великого дня свята стояв Ісус і закликав на ввесь голос: «Коли спраглий хтось, нехай прийде до мене і п'є! 38. Хто вірує в мене, як Писання каже, то ріки води живої з нутра його потечуть!» 39. Так він про Духа казав, що його мали прийняти ті, які увірували в нього. Не прийшов був ще Дух Святий, бо Ісус не був ще прославлений. 40. Численні ж з народу, вчувши ті слова, казали: «Він дійсно пророк.» 41. Інші ж: «Він - Христос.» Ще інші: «Чи з Галилеї Христос прийде? 42. Хіба в Писанні не сказано, ще з роду Давидового Христос прийде, з села Вифлеєму, звідки був Давид?» 43. І роздор виник із-за нього серед народу. 44. Бажали і схопити його деякі, та ніхто не наклав рук на нього. 45. Повернулись, отже, слуги до первосвящеників та фарисеїв, а ті питають їх: «Чому не привели його?» 46. Слуги ж відказують: «Ніколи чоловік не говорив так, як цей чоловік говорить.» 47. Фарисеї ж: «Чи й не ви дали себе звести? 48. Невже хтось із старшини або фарисеїв увірував у нього? 49. Та проклятий той народ, що закону не знає!» 50. Але озвавсь до них Никодим, що приходив до нього вночі, а був же один з них: 51. «Чи дозволяє наш закон засуджувати чоловіка, не вислухавши його спершу та й не довідавшися, що він робить?» 52. Ті ж йому: «Чи і ти з Галилеї? Розвідайся, то й побачиш: з Галилеї пророк не приходить.» 53. І розійшлися кожен до свого дому. 54. 

 8  1. Подавсь Ісус на Оливну гору. 2. Та вдосвіта знову прибув до храму, й усі люди посходились до нього; він же, сівши, навчав їх. 3. І привели тоді книжники і фарисеї до нього жінку, спійману на перелюбі, поставили її посередині, 4. і кажуть до нього: «Учителю, жінку оцю спіймано саме на перелюбнім вчинку. 5. Каменувати отаких приписав нам Мойсей у законі. Що ж ти на те?» 6. Іспитували вони його, казавши так, - щоб мати чим оскаржити його. А Ісус нахилився додолу і писав пальцем по землі. 7. А що вони наполягали та допитувалися в нього, то він підвівсь і каже до них: «Хто з вас без гріха, - нехай перший кидає у неї камінь!» 8. І знову нахилившись, писав по землі. 9. Почувши таке, почали вони виходити один по одному, почавши з щонайстарших аж до останніх. І залишилися тільки Ісус та жінка, що стояла посередині. 10. Підвівсь Ісус, а нікого, крім жінки, не побачивши, мовить до неї: «Де ж вони, жінко, оті твої обвинувачі? Ніхто не осудив тебе?» 11. «Ніхто, Господи», -відповіла. Тоді Ісус до неї: «То і я тебе не осуджую. Йди та вже віднині не гріши.» 12. І ще промовляв до них Ісус, і так їм казав: «Я - світло світу. Хто йде за мною, не блукатиме у темряві, а матиме світло життя.»

Євангелія від Йоана

7.37-52,8.12

 7  37. Останнього ж великого дня свята стояв Ісус і закликав на ввесь голос: «Коли спраглий хтось, нехай прийде до мене і п'є! 38. Хто вірує в мене, як Писання каже, то ріки води живої з нутра його потечуть!» 39. Так він про Духа казав, що його мали прийняти ті, які увірували в нього. Не прийшов був ще Дух Святий, бо Ісус не був ще прославлений. 40. Численні ж з народу, вчувши ті слова, казали: «Він дійсно пророк.» 41. Інші ж: «Він - Христос.» Ще інші: «Чи з Галилеї Христос прийде? 42. Хіба в Писанні не сказано, ще з роду Давидового Христос прийде, з села Вифлеєму, звідки був Давид?» 43. І роздор виник із-за нього серед народу. 44. Бажали і схопити його деякі, та ніхто не наклав рук на нього. 45. Повернулись, отже, слуги до первосвящеників та фарисеїв, а ті питають їх: «Чому не привели його?» 46. Слуги ж відказують: «Ніколи чоловік не говорив так, як цей чоловік говорить.» 47. Фарисеї ж: «Чи й не ви дали себе звести? 48. Невже хтось із старшини або фарисеїв увірував у нього? 49. Та проклятий той народ, що закону не знає!» 50. Але озвавсь до них Никодим, що приходив до нього вночі, а був же один з них: 51. «Чи дозволяє наш закон засуджувати чоловіка, не вислухавши його спершу та й не довідавшися, що він робить?» 52. Ті ж йому: «Чи і ти з Галилеї? Розвідайся, то й побачиш: з Галилеї пророк не приходить.» 53. І розійшлися кожен до свого дому. 54. 

 8  1. Подавсь Ісус на Оливну гору. 2. Та вдосвіта знову прибув до храму, й усі люди посходились до нього; він же, сівши, навчав їх. 3. І привели тоді книжники і фарисеї до нього жінку, спійману на перелюбі, поставили її посередині, 4. і кажуть до нього: «Учителю, жінку оцю спіймано саме на перелюбнім вчинку. 5. Каменувати отаких приписав нам Мойсей у законі. Що ж ти на те?» 6. Іспитували вони його, казавши так, - щоб мати чим оскаржити його. А Ісус нахилився додолу і писав пальцем по землі. 7. А що вони наполягали та допитувалися в нього, то він підвівсь і каже до них: «Хто з вас без гріха, - нехай перший кидає у неї камінь!» 8. І знову нахилившись, писав по землі. 9. Почувши таке, почали вони виходити один по одному, почавши з щонайстарших аж до останніх. І залишилися тільки Ісус та жінка, що стояла посередині. 10. Підвівсь Ісус, а нікого, крім жінки, не побачивши, мовить до неї: «Де ж вони, жінко, оті твої обвинувачі? Ніхто не осудив тебе?» 11. «Ніхто, Господи», -відповіла. Тоді Ісус до неї: «То і я тебе не осуджую. Йди та вже віднині не гріши.» 12. І ще промовляв до них Ісус, і так їм казав: «Я - світло світу. Хто йде за мною, не блукатиме у темряві, а матиме світло життя.»