Увага!

Сервіс "Читання Святого письма" є у стані розробки
та працює у режимі обмеженої функціональності.


[DEBUG:][GEN8.4-22;PRV10.31-11.12]

Буття

8.4-22

4. і сьомого місяця, сімнадцятого дня (місяця) ковчег осів на горах Арарату. 5. А води опадали дедалі аж до десятого місяця, а першого дня десятого місяця стало видно верхів'я. 6. По сорока днях відчинив Ной вікно, що його був зробив у ковчезі, 7. і випустив крука, і той літав туди й сюди, поки не висохли води на землі. 8. Тоді він випустив голуба, щоб побачити, чи опала вода з поверхні землі. 9. Та голуб не знайшов місця, де вчепитися ногами, і повернувся в ковчег до нього, бо води вкривали ще поверхню землі. Ной простягнув руку й узяв його до себе. 10. Ще сім днів почекав він і знову випустив голуба з ковчега. 11. І повернувся голуб до нього надвечір із свіжозірваним оливковим листком у дзьобі, тож і довідався Ной, що води з землі відплили. 12. Тоді почекав він ще других сім днів і випустив голуба, та цей уже не повернувся до нього. 13. На шістсот першім році свого віку, першого місяця, першого дня цього місяця, коли води висохли на землі, Ной зняв покрівлю з ковчега й глянув, - аж ось поверхня землі була суха, 14. а другого місяця двадцять сьомого дня земля ствердла. 15. Тоді Бог сказав до Ноя: 16. "Вийди з ковчега, ти, твоя жінка, твої сини й жінки твоїх синів з тобою. 17. Все живе, що з тобою, з усякого тіла, птаство, скотину, плазунів, що повзають по землі, виведи з собою: нехай кишать на землі, плодяться й розмножуються на землі." 18. І вийшов Ной із синами, з жінкою й з жінками своїх синів. 19. Усі звірі, всі плазуни, все птаство, усе, що рухається на землі, порода за породою, вийшло з ковчегу. 20. Тоді Ной спорудив Господеві жертовник, узяв усякого роду чистих тварин і всякого роду чистих птахів і приніс усепалення на жертовнику. 21. Господь почув лагідний запах і сказав сам до себе: "Не проклинатиму вже більше землі через людину, бо помисли людського серця злі вже з молодощів, і не губитиму ніколи всього, що живе, як то я вчинив був. 22. Покіль земля землею, - сівба й жнива, холод і спека, літо й зима, день і ніч не перестануть більше бути."

Приповідки

10.31-11.12

 10  31. Уста праведника породжують мудрість, язик розпусний буде відтятий. 32. З уст праведного тече ласка; з уст грішників - розпуста. 33. 

 11  1. Вага фальшива - для Господа гидка, а вірні важки йому угодні. 2. Як прийде гордість, прийде й ганьба, з покірливими ж - мудрість. 3. Досконалість праведних вестиме їх, зрадливих погубить їхнє лукавство. 4. Багатство в день гніву - без користи, від смерти рятує справедливість. 5. Справедливість чесного вирівнює йому дорогу; безбожний із-за своєї безбожности гине. 6. Справедливість праведних їх рятує, підступні заплутаються у власній злобі. 7. Умре безбожний, загине і його надія; сподівання сильних змарнується. 8. Праведник з біди спасеться, замість нього ж влетить у неї безбожник. 9. Устами нечестивий губить свого ближнього; праведники своїм знанням спасуться. 10. Як праведним щастить, радіє місто; як гинуть грішники, веселі крики лунають. 11. Благословенням праведників місто йде угору, устами грішників - занепадає. 12. Хто гордує ближнім, той недоумок; розумний чоловік мовчить.