Увага!

Сервіс "Читання Святого письма" є у стані розробки
та працює у режимі обмеженої функціональності.


[DEBUG:][GEN7.11-8.3;PRV10.1-22]

Буття

7.11-8.3

 7  11. На шістсотім році Ноєвого віку, другого місяця, сімнадцятого дня місяця, - цього дня прорвались усі джерела великої безодні й небесні загати розімкнулись, 12. і лив дощ на землю - сорок днів і сорок ночей. 13. Того ж самого дня ввійшов Ной і Сим, Хам та Яфет, сини Ноя, його жінка і три жінки його синів з ним у ковчег, 14. вони - і всякого роду звірі, всякого роду скот, всякого роду земні плазуни, всіляке птаство і все, що має крила. 15. Увійшло до Ноя в ковчег по парі всякого створіння, в якому віддих життя. 16. Ті, що ввійшли, були самець і самиця з усякого створіння, як велів йому Бог, і Господь зачинив його. 17. І був потоп на землі сорок днів; води, прибуваючи, підняли ковчег, і він звишився над землею. 18. Води ж зростали, і прибуло їх дуже багато на землю, а ковчег носився по верху вод. 19. І зросли води на землі сильно дуже й укрили всі найвищі гори, що були під небом. 20. Води піднялись угору на п'ятнадцять ліктів і закрили гори. 21. Всяке створіння, що рухається на землі загинуло: птаство, скот, звірі, всі плазуни, що повзають на землі, і всі люди. 22. Все, що має віддих життя в ніздрях та що живе на суші, згинуло. 23. Ось так вигинуло всяке створіння, що було на землі: люди, скот, плазуни і птаство піднебесне - їх вигублено з землі; остався тільки Ной та й ті, що були з ним у ковчезі. 24. І панували води на землі сто п'ятдесят днів. 25. 

 8  1. Згадав Бог про Ноя, про всіх звірів і про всяку скотину, що були з ним у ковчезі, і навів Бог вітер на землю й води стали відпливати. 2. Джерела безодні й небесні загати замкнулись, і дощ із неба припинився. 3. Води ж стали раз-у-раз із землі відступати, і як проминуло сто п'ятдесят днів, опали;

Приповідки

10.1-22

1. Розумний син звеселяє батька; а син безумний - горе матері своєї. 2. Скарби, неправдою набуті, не дають користи; справедливість від смерти рятує. 3. Господь не дасть праведникові голодувати; жадливість злих він геть відкине. 4. Рука ледача робить бідним; збагачує - рука старанних. 5. Розумний чоловік збирає літом; син безсоромний спить у жнива. 6. Благословення над головою праведника; уста безбожних таять насильство. 7. Пам'ять праведника буде благословенна, ім'я ж безбожника струхлявіє. 8. Мудрий серцем приймає заповіді, а безумний балакун близький погибелі. 9. Хто чесно ходить, той ходить безпечно; хто крутить дорогою, той упіймається. 10. Хто мружить очі, завдає прикрости, хто ж докоряє увічі, той творить мир. 11. Уста праведного - джерело життя, уста ж безбожного таять насильство. 12. Ненависть сварки роздуває, а любов гріхи всі покриває. 13. В устах розумного перебуває мудрість, - києм же по спині недоумка. 14. Мудрі збирають знання, уста ж дурного - близька погибель. 15. Майно багатого - його фортеця нещастя бідних - їхні злидні. 16. Праця праведного йде на прожиток, безбожного заробіток - на погибель. 17. Стежка життя - берегти науку; хто відкидає картання, - ходить манівцями. 18. Уста правдиві ненависть закривають; хто розсіває обмову, той дурний. 19. В багатомовності гріха не бракуватиме; хто стримує язик, той розумний. 20. Язик праведника - добірне срібло, серце ж безбожних - низької вартости. 21. Уста праведного багатьох годують, а дурні через брак розуму вмирають. 22. Господнє благословення саме збагачує, як не збагачує жадна праця.