Увага!

Сервіс "Читання Святого письма" є у стані розробки
та працює у режимі обмеженої функціональності.


[DEBUG:][HEB10.35-11.7;M_K9.10-16]

Послання до Євреїв

10.35-11.7

 10  35. Не покидайте, отже, цього вашого довір'я, бо воно має велику нагороду. 36. Вам бо треба терпеливости, щоб ви, виконуючи Божу волю, одержали обітницю. 37. Ще бо трохи, дуже мало часу, і той, хто має прийти, прийде, не забариться. 38. А праведник мій з віри буде жити; коли ж він відступить, моя душа не матиме вподобання у ньому. 39. Та ми не з тих, що відступають собі на погибель, а з тих, що вірують, щоб врятувати душу. 40. 

 11  1. Віра є запорукою того, чого сподіваємося, - доказ речей невидимих. 2. Через неї предки були добре засвідчені. 3. Вірою ми знаємо, що світ сотворений словом Божим, так що видиме з невидимого постало. 4. Вірою Авель приніс Богу кращу, ніж Каїн, жертву; вона засвідчила про нього, що він праведний, коли сам Бог дав свідоцтво на користь його дарів; нею він, хоч і мертвий, далі промовляє. 5. Вірою Енох був перенесений, щоб не бачити смерти; його не знайдено, бо Бог його переніс. Перед його перенесенням засвідчено було про нього, що він угодив Богові. 6. Без віри не можливо подобатися Богу, бо хто приступає до Бога, мусить вірити, що він існує і дає нагороду тим, які його шукають. 7. Вірою Ной, повчений об'явленням небесним про те, чого не бачено ще, збудував богобоязно ковчег, щоб спасти дім свій; нею він осудив світ і став спадкоємцем праведности, яка з віри.

Євангелія від Марка

9.10-16

10. І вони зберегли в собі це слово, питаючи один одного, що воно означає "воскреснути з мертвих." 11. І запитали його, промовивши: "А чого то книжники кажуть, мовляв, Ілля має прийти перше?" 12. Він же відрік їм: "Ілля має прийти перше і знову все до ладу приведе, - та як же про Сина Чоловічого написано, що мусить він багато вистраждати й буде погорджений? 13. Та от кажу вам, що Ілля вже прийшов був, а вони вчинили з ним, що їм забаглось, як і написано про нього." 14. Повернувшися ж до учнів, побачив навколо них силу народу, а й книжників, які сперечалися з ними. 15. Скоро ввесь народ його уздрів, то дивом великим здивувався і, бігши до нього, заходився його вітати. 16. А він спитав їх: "Про що сперечаєтеся з ними?"